Найди эксперта для помощи в учебе
Найти эксперта
+2
Пример заказа на Автор24
Студенческая работа на тему:
Лабораторне заняття №1-2 . ПСИХОМЕТРИКА. КІЛЬКІСНИЙ ТА ЯКІСНИЙ ПІДХОДИ Теоретична підготовка до заняття: 1.
Создан заказ №6021236
5 января 2021

Лабораторне заняття №1-2 . ПСИХОМЕТРИКА. КІЛЬКІСНИЙ ТА ЯКІСНИЙ ПІДХОДИ Теоретична підготовка до заняття: 1.

Как заказчик описал требования к работе:
Завдання для виконання в аудиторії Завдання 1. Укладення протоколу психодіагностичного дослідження: правила та регламент (на матеріалі методики «Графічний диктант» Д.Б.Ельконіна). (Додаток А, Б, В) Завдання 2. Вивчіть особливості інтерпретації виконання проективних методик (на матеріалі методики «Я у школі»). (Додаток Д) Завдання 3. Знайдіть середнє арифметичне та стандартне відхилення. Вчителеві потрібно визначити в учнів класу сформованість навички читання за параметром кількості правильно прочитаних слів за одну хвилину. Учень Б. Н. читає 88 слів за 1 хв, учень Б.С. –83, Б.Т. –62. Ш.В. –36, Ш.О. –54, Р.С. –45, Д.О. –58, Н.Д. –74, С.Р. –48. К.Л. –72 Завдання 4. Виконайте за запропонованими даними соціометрію групи (соціоматриця, соціограму концентричну, індекси статусу для 5 осіб, психологічної взаємності). Зробіть висновки. Всього 9 осіб (хлопці 1,6,8,9)1-й вибрав 2 і 8, відкинув 4 і 6; 6-й вибрав 8, відкинув 1 і 4;2-й вибрав 1 і 8, відкинув 7 і 9; 7-й вибрав 2 і 8, відкинув 1 і 6;3-й вибрав 9 і 8, відкинув 4 і 1; 8-й вибрав 2 і 4, відкинув 3;4-й вибрав 7 і 5, відкинув 1 і 6; 9-й вибрав 5 і 8, відкинув 7 і 6;5-й вибрав 4 і 8, відкинув 3 і 6 (Додаток Е). Завдання 5. Визначте коефіцієнт лінійної кореляції між двома рядами показників. Ряд 1: 2,4,5,5,3,6,6,7,8,9 Ряд 2: 2,3,3,4,5,6,3,6,7,7 Обладнання: методика «Графічний диктант» Д.Б.Ельконіна (опис, інструкція, рекомендації до обробки даних та інтерпретації). Додаток А Вимоги до оформлення протоколів Кожен протокол повинен бути оформлений на окремому аркуші повноформатного паперу і містити вичерпну інформацію для підтвердження правильності підрахунку і інтерпретації показників: 1. Кожен протокол містить шкалу, що включає вказівки на:  назву методики;  прізвище експериментатора;  псевдонім випробуваного;  стать випробуваного;  вік випробуваного;  освіту і майбутню спеціальність випробуваного;  дату проведення обстеження;  номер тесту (в разі ретесту). 2. У робочій частині протоколу містяться:  інформація про відповіді на кожен пункт тесту;  малюнкова продукція психографічних методик і т.ін. У разі стандартних бланків лист для відповідей заповнюється в строгій відповідності до прийнятого стандарту (для обробки по ключем-трафаретом). 3. Підрахунок балів (числові значення підрахованих балів):  переведення в стандартну шкалу;  профільні зображення (графік спроб) і т.п.. 4. На звороті протоколу (або на додатковому аркуші) робиться первинна інтерпретація показників – спочатку без віднесення з результатами інших методик. Додаток Б ПРОТОКОЛ індивідуального діагностичного обстеження Дата (строки) проведення ___________________________________________________ Дитина (учень) _____________________________________________________________ Клас ____________________________________________________________________________ Мета обстеження ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Хто звернувся__________________________________________________________________ Тематика звернення (запит)___________________________________________________ ___________________________________________________________________________ Короткий опис звернення: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Зміст проведеної роботи: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Висновки: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Рекомендації: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ З висновками і рекомендаціями ознайомлений: П.І.Б. (підпис) Практичний психолог (П.І.Б.) (підпис) Додаток В Методика «Графічний диктант» (спрямована на виявлення вміння уважно слухати і точно виконувати вказівки дорослого) Оцінка результатів. Результати виконання тренувального візерунка не оцінюються. В основних візерунках окремо оцінюється виконання диктанту і самостійне малювання: 4 бали – точне відтворення візерунка (нерівність лінії, «бруд» не враховуються); 3 бали – відтворення, що містить помилку в одній лінії; 2 бали – відтворення, що містить декілька помилок; 1 бал – відтворення, в якому є лише подібність тих чи інших окремих елементів з візерунком; 0 балів – відсутність подібності. За самостійне виконання завдання оцінка ставиться за кожною шкалою. Таким чином, дитина отримує дві оцінки за кожен візерунок, що коливаються від 0 до 4 балів. Остаточна оцінка за виконання диктанту виводиться із додавання мінімальної та максимальної оцінок за виконання 3 візерунків (середня не враховується). Аналогічно підраховується середній бал за самостійну роботу. Сума цих оцінок дає загальний бал, який може варіювати від 0 до 16. При подальшому аналізі використовуються тільки загальний показник, який інтерпретується так: 0–3 бали – низький; 3–6 балів – нижче середнього; 7–10 балів – середній; 11–13 балів – вище середнього; 14–16 балів – високий. Додаток Д Методика оцінювання малюнку «Я у школі» У ході аналізу змісту малюнка оцінюються сформованість п'яти вказаних нижче елементів внутрішньої позиції школяра. Для цього в малюнку фіксуються характерні для них особливості і позначаються в приведених нижче таблицях відповідними балами – 2, 1 або 0. 1. Необхідність учіння, характер відношення до школи Характеристики Усвідомлення необхідності учіння Амбівалентне відношення до шкільного навчання Небажання переходити до шкільного навчання Зображення школи, обстановки Зображені внутрішні шкільні приміщення (клас) – «2» (мал. а,е) Зображена шкільна будівля – «1» (мал.б) Зображення школи відсутнє або присутні страхітливі деталі (грати на вікнах, охорона, стара будівля і т.ін.) – «0» Присутність автора малюнка Присутній – «2» (мал. а, в, д, е) Автор малюнка знаходиться зовні будівлі – «1» (мал. б, з) Відсутній –«0» (мал. ж) Розташування на аркуші паперу автора У центральній частині малюнка – «2» Збоку, частково прихований деталями обстановки – «1» Відсутній – «0» Якість промальовування автора Об'ємна фігура, з шкільними атрибутами (портфель, форма, учбове приладдя) – «2» (мал. б,г) Схематичне зображення з елементами регресії – «1» (мал.а) Об'єкт відсутній – «0» 2. Інтерес до учбових видів діяльності Характеристики Виражено прагнення до учбового змісту діяльності Амбівалентне або невизначене відношення до учіння Прагнення до дошкільних, ігрових видів діяльності Розташування автора малюнка У класній кімнаті – «2» (мал. а) У класній кімнаті – «1» (мал.а) У коридорі або на дворі школи – «0» (мал. б) Характер діяльності Учбова взаємодія (сидить за партою або відповідає у дошки) – «2» (мал. е) Займається прибиранням приміщення (витирає ганчіркою, поливає квіти) – «1» Форми ігрової взаємодії з однолітками, індивідуальні ігрові види діяльності – «0» (мал. д) Засоби діяльності Учбове приладдя (зошити, ручка, крейда, указка) – «2» Побутові предмети (ганчірка, лійка), прикраси – «1» Іграшки, спортивний інвентар – «0» Особливості обстановки Основні елементи обстановки забезпечують учбовий процес (дошка, парти, стіл учителя) – «2» (мал. а,е) Велика кількість предметів не пов'язаних з учбовим процесом (промальовування вікон, квіти, раковина, шафи) – «1» (мал. д) Меблі, предмети обстановки житлової кімнати або ігрової дитячого саду – «0» Міра вираженості Висока: 8-6 балів Середня: 5-3 балів Низька: 2-0 балів 3. Прагнення до стосунків нового типу Характеристики Прагнення до учбової взаємодії Невизначеність системи стосунків Прагнення до стосунків дошкільного типу Позиція вчителя Відбита керівна позиція вчителя – стоїть лицем до учнів, спостерігає за ними – «2» (мал. а,е) Учитель відсутній або зображений поза контекстом учбової діяльності. Дії дорослого не пов'язані з діяльністю дитини – «1» Позиція дорослого прирівняна до дитячої, дорослий і діти роблять одне і те ж (малюють, майструють, грають). Дорослий піклується про дитину – годує, поправляє одяг і так далі – «0» Дистанція з учителем Дистанція підкреслює формальний характер стосунків з учителем – «2» (мал. а,е) Дистанція з учителем така ж, як і з іншими дітьми – «1» Близька дистанція. Може бути присутнім тактильний контакт - тримаються за руки, сидять поруч – «0» Відношення з однокласниками Колективний характер діяльності, діти об'єднані в розв’язанні загальної задачі – «2» (мал. е) Індивідуальний характер діяльності. Інші діти відсутні або зайняті іншою справою – «1» (мал. а) Колективний характер діяльності, проте, не усі діти включені в неї, є автономні групи – «0» Оціночість ситуації, форма оцінювання Присутні свідчення оцінювання – зошити з оцінкою або оцінка виконаного на дошці завдання – «2» Дорослий не контролює діяльність дитини, не виступає носієм санкцій – «1» Дорослий гладить дитину, пригощає солодощами, дарує сувенір, іграшку – «0» Міра вираженості Висока: 8-6 балів Середня: 5-3 балів Низька: 2-0 балів 4. Визнання авторитету вчителя Характеристики Визнання авторитету вчителя Амбівалентність у відношенні до вчителя Негативне відношення до вчителя Якість промальовування фігури вчителя Фігура вчителя добре промальована, позначені деталі одягу, зовнішності, присутні атрибути навчальної діяльності – «2» (мал. е) Схематичне зображення з елементами регресії – «1» (мал. а) Страхітливі деталі зовнішності (мал.а), відсутність промальовування особи, зображення виконане нелюбимим кольором – «0» Розмір Відбиті пропорції дорослий-дитина – «2» (мал. а,е) Фігура вчителя істотно зменшена, наближена за розміром до дитини чи менше її – «1» Маленька фігура, або її відсутність – «0» Бар'єри, розділові риси Відсутність бар'єрів і розділових ліній – «2» Існують бар'єри (відокремлений від учнів столом, або розташований на віддалі) – «1» (мал. а,е) Відокремле-ний рисою, поміщений в рамку, закритий меблями (загороджений шафою, дверима) – «0» Міра вираженості Висока: 6-5 балів Середня: 4- 3 балів Низька: 1-0 балів 5. Тривога з приводу майбутнього вступу до школи. Характеристики Ознаки тривоги відсутні Слабо виражена тривога Сильна тривога у зв'язку з майбутнім вступом до школи Зміст малюнка, обстановка Зображена класна кімната, наповнена взаємодіючими людьми. Промальовані особи вчителя і учнів, Малюнок займає увесь простір листа – «2» (мал. е) Люди зображені зі спини, особи не промальовані, роз'єднаність. Класна кімната частково прихована (прикриті двері, стіна будівлі .) – «1» Основний зміст малюнка – предмети. Зайва деталізація (промальовування ручок у вікон, шаф, малюнка штор і т.ін) Відсутність людей – «0» (мал. ж) Якість малювання Упевнені чіткі лінії – «2» Тонкі, невпевнені, такі, що нагадують спроби виправити малюнок – «1» Штрихування, закреслення –«0» Розмір фігури, розташування Великі фігури у центрі листа – «2» Дрібні фігури в кутку або в нижній частині листа – «1» Фігура автора малюнка відсутня чи прихована за дверима, меблями – «0» Використання кольору Багата кольорова гамма. Переважають світлі тони, вчитель і однокласники зображені кольорами, яким віддається перевага – «2» Небагата кольорова гамма, у зображенні людей колір не використовується – «1» Колір не використову-ється. Багато затемнень – «0» Міра вираженості Низька: 8-6 балів Середня: 5-3 бали Висока: 2-0 балів Інтерпретація результатів Загальну міру готовності можна визначити в результаті підсумовування оцінюваних показників міри сформованості окремих елементів внутрішньої позиції школяра (ВПШ) : Елемент ВПШ Сформованість ВПШ у процесі становлення Несформованість Необхідність учіння, характер відношення до школи Висока: 8-6 балів Середня: 5-3 балів Низька: 2-0 балів Інтерес до учбових видів діяльності Висока: 8-6 балів Середня: 5-3 балів Низька: 2-0 балів Прагнення до стосунків нового типу Висока: 8-6 балів Середня: 5-3 балів Низька: 2-0 балів Визнання авторитету вчителя Висока: 6-5 балів Середня: 4- 3 балів Низька: 1-0 балів Тривога з приводу майбутнього вступу до школи Низька: 8-6 балів Середня: 5-3 Висока: 2-0 Підсумок: 38 -27 балів 26 -13 балів 12 - 0 балів Додаток Е ПРОЦЕДУРА СОЦІОМЕТРИЧНОГО ОПИТУВАННЯ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ Соціометричний метод (Дж. Л. Морено) призначений для вивчення позицій індивідів в системі неофіційних ділових і емоційних відносин. Він допомагає описати неформальну статусно-рольову структуру групи на основі виявлення структури міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи. Соціометричний метод ґрунтується на теоретичних положеннях, сформульованих Дж. Л. Морено. Відповідно до цих положень, психологічне благополуччя особистості визначається її місцем в системі міжособистісних соціально-рольових відносин, яке, у свою чергу, визначається емоційними зв'язками, взаємними симпатіями й антипатіями, тяжіннями і відштовхуваннями з іншими членами групи. Автор перевів поняття «тяжіння» і «відштовхування» в поняття «вибору» і «відхилення», які можуть бути виміряні і піддані кількісному аналізу. Таким чином, за допомогою соціометрії діагностується типологія соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, виявляється рольова сумісність (компліментарність) членів конкретної групи. Соціометрична процедура має на меті:  вимірювання ступеня згуртованості / роз'єднаності в групі;  виявлення соціометричних позицій, тобто співвідносного авторитету членів групи по ознаками симпатії / антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи та «ізольований»;  виявлення внутрігрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери. Використання соціометрії дозволяє проводити вимірювання авторитету формального і неформального лідерів для перегруповування людей в командах так, щоб понизити напруженість в колективі, що виникає із-за взаємної неприязні деяких членів групи. Надійність процедури соціометричного опитування залежить перш за все від правильного відбору критеріїв соціометрії, що диктується програмою дослідження і попереднім знайомством зі специфікою групи. Соціометричний критерій — це запитання, яке ставлять перед усіма членами колективу, що беруть участь в соціометричному опитуванні з метою виявлення їх взаємин з іншими членами групи. Оцінці за соціометричним критерієм підлягають тільки ті члени класного колективу, які присутні в класі на момент дослідження. Відсутніх членів класного колективу в список для оцінки за соціометричним критерієм не включати. Вимоги до соціометричного критерію: 1. Соціометричний критерій має відповідати усім вимогам, що пред’являються до формулювання питань в будь-якому опитуванні: конкретність, однозначність, відсутність розпливчатих словосполучень тощо. 2. Соціометричний критерій повинен бути підібраний так, щоб в його змісті, перш за все, відбивалися взаємовідношення між членами колективу. Тільки в цьому випадку він буде дійсним інструментом соціометричного дослідження. 3. Соціометричний критерій повинен відтворювати ситуацію вибору партнера для спільної діяльності або для сумісного спілкування, тобто опитуваний повинен віддати перевагу або відхилити іншого члена колективу. 4. Критерій не повинен обмежувати можливості вибору. Опитуваний (респондент) повинен чітко представляти розміри і межі колективу і знати, що він має право вибрати будь-якого його члена. Наприклад, питання «З ким зі свого класу ви хотіли б заспівати пісню під гітару?» явно зменшує вірогідність бути вибраними тих людей, які не уміють ані співати, ані грати на гітарі. Крім того, це питання має подвійний характер: з одними хочеться співати, а інших використовувати як акомпаніаторів. 5. Використовувані критерії повинні цікавити членів колективу, бути значущими для них. Питання значущості може бути вирішеним в попередньому спостереженні за життєдіяльністю групи, в інтерв’ю з членами групи. Важко заздалегідь припустити наскільки сумісний відпочинок на природі може бути поширений в тому або іншому колективі. Сумісне чергування в класі може бути важливою сферою діяльності в одній школі і абсолютно не актуальною в іншій. 6. Критерій повинен описувати, конкретні ситуації, для того, щоб у респондента була конкретна підстава для переваги або відхилення партнера. Саме тому краще не використовувати якісь фантастичні, нереальні ситуації. Для соціометричної оцінки рекомендується вживати наступні види критеріїв: офіційні (для індикації міжособистісних стосунків на рівні ділових взаємин), наприклад, «З ким би ти хотів проводити свій вільний час?»; неофіційні (для індикації міжособистісних відносин у класному колективі на неформальному рівні, тобто на основі симпатії/антипатії, дружби/неприязні та ін.), наприклад, «З ким би ти хотів постійно вчитись й готувати разом уроки?». Способи кількісної обробки соціометричних даних: 1. Табличний спосіб полягає в побудові соціоматриці — спеціальної таблиці, в яку заносяться всі дані про вибори в групі, причому соціоматриця будується окремо для інструментального й емоційного критеріїв (див. зразок соціоматриці). Такий спосіб обробки дозволяє зробити кількісний підрахунок виборів, що відразу дає уявлення про ранжирування членів групи за числом переваг і відхилень, а також дозволяє виявити соціометричний статус (St) членів групи: відповідність рольовим позиціям «зірки», «переважні», «прийняті», «знехтувані», «ізольовані». Зразок соціоматриці: № з\п Шифр члена групи, який вибирає Шифр члена групи, якого вибирають за ________ критерієм Зроблені вибори Зроблені відхилення Іванов Петров Сидоров … 1. Іванов 2. Петров 3. Сидоров … … Отримані вибори  виборів, зроблених усіма членами групи Отримані відхилення  відхилень, зроблених усіма членами групи Взаємні вибори  взаємних виборів по групі Взаємні відхилення  взаємних відхилень по групі Визначення соціометричного статусу здійснюється за схемою співвідношення кількості переваг (виборів) кожній рольовій позиції у певних межах. Межі соціометричного статусу Рольова позиція Кількість виборів «Зірки» St ³ М + 2s «Переважні» М +1s £ St < М + 2s «Прийняті» М – 1s < St < М + 1s «Знехтувані» М – 2s < St £ М – 1s «Ізольовані» St £ М – 2s s – статистичний показник квадратичного відхилення, вираховується за формулою: , (1) М – середня кількість виборів, отриманих одним членом групи, вираховується за формулою: , (2) де – загальна кількість виборів, зроблених усіма членами групи, N – кількість членів групи. 2. Математичний спосіб полягає в розрахунку соціометричних індексів. Персональні соціометричні індекси (PSI) характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості у ролі члена групи 11. Індекс соціометричного статусу ( ) – є показником переваги до якого-небудь члена групи з боку решти її учасників; – на величину позитивного соціометричного статусу ( ) вказує кількість виборів, отриманих n-им членом групи (визначається за даними соціоматриці); вираховується за формулою: (3), де – сума виборів, отриманих n-им членом, N – кількість членів групи. – кількість відхилень пов'язують з поняттям негативного статусу ( ), хоча коректніше говорити про індекс відхилення; вираховується за формулою: (4), де – сума відхилень, отриманих n-им членом, N – кількість членів групи. 22. Індекс емоційної експансивності ( ) – виражається в кількості всіх виборів і відхилень, зроблених n-им членом групи; – характеризує потребу особистості в спілкуванні, проте, цей індекс втрачає своє діагностичне значення у разі параметричної процедури соціометричного дослідження; – у разі непараметричної процедури цей індекс вказує на ступінь активності суб'єкта у сфері внутрігрупових відносин; – індекс позитивної емоційної експансивності характеризує позитивне ставлення n-го члена до групи, силу тяжіння індивіда до групи, вираховується за формулою: (5), де – сума виборів, зроблених n-им членом, N – кількість членів групи. – індекс негативної емоційної експансивності виявляє негативне ставлення n-го члена до групи, силу відштовхування індивіда від групи, вираховується за формулою: (6), де – сума відхилень, зроблених n-им членом, N – кількість членів групи. 33. Коефіцієнт задоволеності ( ) – демонструє ступінь задоволеності n-го члена своїм становищем у групі; – визначається кількістю взаємних виборів для n-го члена групи (тобто цей суб'єкт обрав іншого члена групи, і водночас отримав вибір від нього); – вираховується за формулою: (7) де – сума взаємних виборів n-го члена, N – кількість членів групи. – цифрові показники можуть розташовуватись у континуумі від 1 (у випадку, коли усі вибори, зроблені n-им членом групи, є взаємними) до 0 (у випадку відсутності взаємних виборів). Групові соціометричні індекси (GSI) надають числові характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі та описують властивості групових структур спілкування 11. Індекс активності групи ( ) – демонструє середню активність групи при розв’язанні завдання соціометричного опитування (у розрахунку на кожного члена групи). – однак, він мало інформативний в умовах параметричної процедури опитування; – вираховується за формулою: (8) де – сума усіх зроблених у групі виборів та відхилень, N – кількість членів групи. 22. Індекс згуртованості групи ( ) – виражає ступінь взаємного зв’язку членів групи, глибину їх емоційних зв’язків; – характеризує ступінь прихильності до групи її членів (чим більше взаємних виборів в групі, чим більша кількість членів групи подобається один одному, тим вище її згуртованість); – вираховується за формулою: (8) де – кількість усіх позитивних взаємних зв’язків у групі, – загальна кількість виборів, зроблених усіма членами групи. – цифрові показники можуть розташовуватись у континуумі від 1 (якщо всі вибори в групі взаємні) до 0 (якщо в групі не буде зроблено жодного взаємного вибору). 3. Графічний спосіб полягає в побудові соціограми – схематичного зображення реакції опитуваних один на одного при відповідях на соціометричний критерій. Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури групових взаємин у просторі на деякій площині за допомогою спеціальних позначень: Види соціограм 1. Соціограма довільного вигляду показує комбінацію зв’язків із найбільш зручним розташуванням членів групи за результатами виборів (рис.1). Рис. 1. Зразок довільної соціограми Залежно від кількості зв’язків у соціограма можуть бути виділені певні елементи структури:  ізольований елемент – це індивід, не пов’язаний з іншими;  зв’язок між двома елементами позначається як діада, ця структура зустрічається у всіх групах і характеризує найбільш стійкі довірчі зв’язки між двома людьми;  тріади, тетради та інші види зв’язків, що складаються з більшого числа елементів, часто складають «ядра» колективів або є окремими угрупуваннями усередині групи. Майже всі елементи усередині цих структур симетрично зв’язані між собою. Найчастіше у соціометричних дослідженнях зустрічаються угрупування з 2-3 членів, рідше – з 4 та більше членів 2. Соціограма локограмного вигляду розташовує на площині членів групи так, щоб це моделювало діяльність, розташування в приміщенні. На локограмній соціограмі також видно розташування підгруп (рис. 2). Дуже часто люди в приміщенні, що є місцем їх роботи або навчання, займають простір близький до тих, хто їм найбільш симпатичний. Але велика кількість змінних впливає на процес місцезнаходження: ставлення до процесу діяльності; люди сидять не там, де їм хотілося б, а там, де дісталося місце; залучення в життя групи на цьому відрізку часу; шкільна звичка сидіти біля вікна; взаємні симпатії і антипатії тощо. Рис. 2. Зразок локограмної соціограми 3. Концентричні соціограми розташовують усіх членів групи на концентричних колах, кожне з яких відповідає описаним вище груповим позиціям: зірки, переважні, прийняті, ізольовані, відкидані (рис. 3). Рис. 3. Зразок концентричної соціограми Така соціограма може бути зручна для аналізу відносин в численних групах, наприклад шкільних класах по 35-40 осіб, проте, вона не завжди дозволяє достатньо повно розкрити взаємозв’язки і утворення підгруп. У внутрішній круг соціограми потрапляють «зірки» (І), в наступний за ним – «переважні» (ІІ), далі – «прийняті» (ІІІ), «знехтувані» (ІV), «ізольовані» (V). Проте при побудові кругів часто виникають складнощі, особливо якщо члени групи мають і вибори, і відхилення. У такій ситуації явно виявляється обмеженість концентричної соціограми. З усіх видів соціограм ця є найменше переважною. Крім того, сам вид соціограми задає для психолога «ярликове» мислення, спонукаючи його робити поспішні, часто невірні висновки про структуру взаємин у групі і статуси того або іншого члена групи. Результатом соціометричного дослідження є інформація про: 1. Персональне положення кожного учня групи в системі міжособистісних взаємин. Наприклад, якщо коефіцієнт задоволеності людини дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює 3, то це свідчить про те, що людина взаємодіє не з тими, з ким би їх хотілося. 2. Загальний стан міжособистісних стосунків у групі. Характеризується він особливим діагностичним показником — рівнем благополуччя взаємин (РБВ). РБВ може бути високим в групі, якщо «зірок» і «наближених» в сумі більше ніж «знехтуваних» та «ізольованих», тобто: І коло+ІІ коло > ІІІ коло+ІV коло; Середній рівень благополуччя групи фіксується у випадку приблизної рівності «зірок» і «наближених» та «знехтуваних» і «ізольованих»: І коло+ІІ коло ≈ ІІІ коло+ІV коло; Низький РБВ — при переважній більшості в групі осіб з низьким статусом: І коло+ІІ коло < ІІІ коло+ІV коло.
подробнее
Заказчик
заплатил
200 ₽
Заказчик не использовал рассрочку
Гарантия сервиса
Автор24
20 дней
Заказчик принял работу без использования гарантии
6 января 2021
Заказ завершен, заказчик получил финальный файл с работой
5
Заказ выполнил
HelgaMsk
5
скачать
Лабораторне заняття №1-2 . ПСИХОМЕТРИКА. КІЛЬКІСНИЙ ТА ЯКІСНИЙ ПІДХОДИ Теоретична підготовка до заняття: 1..jpg
2021-01-09 23:33
Последний отзыв студента о бирже Автор24
Общая оценка
5
Положительно
Спасибо за качественную и своевременную работу. Преподаватель пока не проверил мою работу, но мне все понравилось и я уверена , что будет 5. СПАСИБО!!!

Хочешь такую же работу?

Оставляя свои контактные данные и нажимая «Создать задание», я соглашаюсь пройти процедуру регистрации на Платформе, принимаю условия Пользовательского соглашения и Политики конфиденциальности в целях заключения соглашения.
Хочешь написать работу самостоятельно?
Используй нейросеть
Мы создали собственный искусственный интеллект,
чтобы помочь тебе с учебой за пару минут 👇
Использовать нейросеть
Тебя также могут заинтересовать
Технологии самореализации и саморазвития личности
Реферат
Психология
Стоимость:
300 ₽
Динамика развития интернер сообществ
Реферат
Психология
Стоимость:
300 ₽
Рисуночные психодиагностические методики
Курсовая работа
Психология
Стоимость:
700 ₽
Предрассудки и агрессия
Реферат
Психология
Стоимость:
300 ₽
Вербальные техники активного слушания
Реферат
Психология
Стоимость:
300 ₽
Циклы прерывания контакта в гештальт-терапии
Реферат
Психология
Стоимость:
300 ₽
ЭМПИРИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПОЗНАВАТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ
Лабораторная работа
Психология
Стоимость:
300 ₽
Лабораторная работа по психодиагностике
Лабораторная работа
Психология
Стоимость:
300 ₽
Психофизиология.Проведение оценки когнитивных функций
Лабораторная работа
Психология
Стоимость:
300 ₽
Работа в Excel! Проверить гипотезу По критерию Хи-квадрат
Лабораторная работа
Психология
Стоимость:
300 ₽
Теоретико-методологические основы психодиагностики
Лабораторная работа
Психология
Стоимость:
300 ₽
Читай полезные статьи в нашем
Внимание и установка
Ориентировочный рефлекс имеет высокую избирательность, которая может появиться и в отношении его эффекторной двигательной части. Например, у человека, ожидающего вспышки света, возникают изменения электрических ответов в затылочных областях коры. При ожидании болевого раздражения происходит изменение электрических ответов в сенсомоторной области коры.
Если испытуемый знает, что в ответ на сигнал ...
подробнее
Структура волевого действия
Для начала определим круг разработанности данной проблемы и кратко перечислим ученых.
Ученые, которые занимались проблемой волевого действия: Л. С. Выготский, В. И. Селиванов, Е. П. Ильин, В.А. Бец, С. Я. Рубинштейн, Б. В. Зейгарник, Т. Рибо и др.
Далее рассмотрим понятие воли, волевого действия и структуру волевого действия.
подробнее
Надежда Николаевна Ладыгина-Котс, российский психолог

Надежда Ладыгина-Котс родилась в городке Кузнецке Саратовской области (губернии) в 1889 году 19 мая. Она была в многодетной семье девятым ребенком. Мать Надежды Николаевны происходила из семейства мелкого купца, а папа, будучи чиновником, любил музыку, преподавал пение и игру на скрипке. После рождения Надежды вся семья переехала в город Пензу. Свое среднее образование Надежда получила уже в гим...
подробнее
Психология детей младшего школьного возраста
Младший школьный возраст чрезвычайно важен для социально-психологического благополучия детей. Понимание внутреннего механизма психического развития, аспектов воздействия социальной ситуации и ведущего вида деятельности в большей степени способно определить успех профессиональной деятельности педагога (психолога) начальной школы.
В ходе своего развития дети младшего школьного возраста проходят через...
подробнее
Внимание и установка
Ориентировочный рефлекс имеет высокую избирательность, которая может появиться и в отношении его эффекторной двигательной части. Например, у человека, ожидающего вспышки света, возникают изменения электрических ответов в затылочных областях коры. При ожидании болевого раздражения происходит изменение электрических ответов в сенсомоторной области коры.
Если испытуемый знает, что в ответ на сигнал ...
подробнее
Структура волевого действия
Для начала определим круг разработанности данной проблемы и кратко перечислим ученых.
Ученые, которые занимались проблемой волевого действия: Л. С. Выготский, В. И. Селиванов, Е. П. Ильин, В.А. Бец, С. Я. Рубинштейн, Б. В. Зейгарник, Т. Рибо и др.
Далее рассмотрим понятие воли, волевого действия и структуру волевого действия.
подробнее
Надежда Николаевна Ладыгина-Котс, российский психолог

Надежда Ладыгина-Котс родилась в городке Кузнецке Саратовской области (губернии) в 1889 году 19 мая. Она была в многодетной семье девятым ребенком. Мать Надежды Николаевны происходила из семейства мелкого купца, а папа, будучи чиновником, любил музыку, преподавал пение и игру на скрипке. После рождения Надежды вся семья переехала в город Пензу. Свое среднее образование Надежда получила уже в гим...
подробнее
Психология детей младшего школьного возраста
Младший школьный возраст чрезвычайно важен для социально-психологического благополучия детей. Понимание внутреннего механизма психического развития, аспектов воздействия социальной ситуации и ведущего вида деятельности в большей степени способно определить успех профессиональной деятельности педагога (психолога) начальной школы.
В ходе своего развития дети младшего школьного возраста проходят через...
подробнее
Теперь вам доступен полный отрывок из работы
Также на e-mail вы получите информацию о подробном расчете стоимости аналогичной работы