Быстро! Качественно! Автор всегда на связи! Рекомендую!
Подробнее о работе
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
ВСТУП
При коксуванні кам'яного вугілля в результаті розкладання органічної маси виділяються газо- і пароподібні речовини, суміш яких називається прямим коксовим газом. До складу останнього входять власне коксовий газ, смола, бензольні вуглеводні, аміак, сірководень і інші продукти. Вихід і склад продуктів коксування залежать від властивостей коксованого вугілля, конструкції печей і умов коксування.
Бензольні вуглеводні уловлюють з коксового газу, який пройшов через сульфатне відділення. Температура газу після сульфатного відділення не буває нижчою 52 - 55ºС, а інколи досягає 60 – 70ºС . Газ містить значну кількість нафталіну ( 1,0 – 1,2 г/м3) і водяної пари. Для успішного виділення вуглеводнів коксовий газ має бути охолоджений до температури не більше 30ºС і очищений від нафталіну. Це охолодження називають кінцевим, оскільки після цього газ більше не охолоджують. Загальним недоліком схем кінцевого охолодження коксового газу з відкритим циклом, є значний викид небезпечних речовин в навколишнє середовище. Звичайне охолодження коксового газу в кінцевих газових холодильниках безпосереднім контактом з оборотною технічною водою, яка потім охолоджується на градирні. При охолодженні води на градирні з неї випаровуються шкідливі гази і пари, абсорбовані з коксового газу: нафталін, сірководень, ціаністий водень, аміак, сирий бензол, феноли і ін.
У зв'язку із значною кількістю шкідливих речовин, що виділяються на градирні кінцевого охолодження коксового газу, технологічне рішення по виключенню цих викидів в атмосферу – охолодження циркулюючої води після контакту з коксовим газом в теплообмінниках оборотною технічною водою, що охолоджується на градирні кінцевого охолодження коксового газу – являється перспективним шляхом для вдосконалення технології та поліпшення екологічної ситуації.
Напрямком підвищення ефективності роботи закритих циклів і зниження капітальних витрат представляється пошук більш ефективного теплообмінного устаткування. Наприклад, використання для охолодження води спіральних теплообмінників дозволяє збільшити коефіцієнт теплопередачі в 3-4 рази в порівнянні з кожухотрубчастими холодильниками, що зменшує кількість апаратів, комунікації, трубопровідної арматури і скорочує капітальні витрати.
ЗМІСТ
ВСТУП
1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 6
1.1 Призначення кінцевого охолодження коксового газу 6
1.2 Фізико-хімічні основи процесу кінцевого охолодження коксового газу і основне технологічне устаткування 6
1.3 Проблема ліквідації шкідливих викидів із градирень кінцевого
охолодження та шляхи її вирішення 7
1.4 Аналіз технологічних схем кінцевого охолодження коксового газу та їх
впливу на навколишнє середовище 10
1.4.1 Схема кінцевого охолодження газу з екстрагування нафталіну із води
смолою 11
1.4.2 Схема установки системи Отто 13
1.4.3 Схема охолодження коксового газу з екстракцією нафталіну із води
поглинальним маслом 14
1.4.4 Схема кінцевого охолодження газу з формальдегідною ціаноочісткою
води 17
1.5 Розрахунок матеріального балансу 20
2 ОСНОВНА ЧАСТИНА 31
2.1 Вибір та обґрунтування технологічної схеми кінцевого охолодження
з закриттям водного циклу 31
2.2 Умови ведення технологічного процесу кінцевого охолодження
коксового газу 35
2.3 Характеристика основного технологічного устаткування 36
2.4 Вплив технології кінцевого охолодження коксового газу на
навколишнє середовище 42
2.5 Розрахунок кінцевого газового холодильника 43
ВИСНОВКИ 51
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 53
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 53 с., 2 рис., 1 табл., 10 джерел.
Об’єкт розробки – технологія кінцевого охолодження коксового газу.
Мета роботи – вибір та обґрунтування технології кінцевого охолодження коксового газу з закриттям водного циклу, що передбачає виведення із експлуатації градирень кінцевого охолодження коксового газу та впровадженням спіральних теплообмінників «Альфа-Лаваль».
Метод дослідження та апаратура – літературний огляд, порівняльна характеристика та аналіз технологічної схеми кінцевого охолодження, особливості її апаратурного оформлення та впливу на навколишнє середовище на підставі проектно-технічних та нормативних джерел.
Запропонована технологічна схема кінцевого охолодження коксового газу із закритим водним циклом, та впровадження нового теплообмінного устаткування, дозволить зменшити викиди, більш ефективно використовувати виробничі площі, покращити теплообмін.
ЗАКРИТИЙ ЦИКЛ, ВИКИДИ В АТМОСФЕРУ, ТЕПЛООБМІННИК «АЛЬФА-ЛАВАЛЬ», НАДЛИШКОВА ВОДА, КІНЦЕВИЙ ГАЗОВИЙ ХОЛОДИЛЬНИК.
ЗАКРЫТЫЙ ЦИКЛ, ВЫБРОСЫ В АТМОСФЕРУ, ТЕПЛООБМЕННИК «АЛЬФА-ЛАВАЛЬ», ИЗБЫТОЧНАЯ ВОДА, КОНЕЧНЫЙ ГАЗОВЫЙ ХОЛОДИЛЬНИК.
CLOSED CYCLE, EXTRASS IN ATMOSPHERE, HEAT EXCHANGER «ALFA-LAVAL», SURPLUS WATER, EVENTUAL GAS REFRIGERATOR.
06.2012р., КМФ НМетАУ, м. Кривий Ріг, оцінка 9.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Рудыка В. И., Зингерман Ю.Е., Грабко В.В.,Казак Л А.Основные направления модернизации химических цехов коксохимических предприятий // Кокс и химия.- 2004. №7.- С.29-34.
2. Л. И. Мироненко, Е. Л. Волков и другие. Освоение закрытых циклов конечного охлаждения коксового газа на коксохимических предприятиях. // Кокс и химия.2001. №4. С.27-43.
3. Н.Ф. Гребенюк, В. И. Коробчанский, Г. А. Власов, С. И. Кауфман. Улавливание химических продуктов коксования. – Донецк, 2002 г.-208с.
4. Л.Я. Коляндр Улавливание и переработка химических продуктов коксования.-Харьков,1962 г.
5. Назаров В.Г. Вшивцев В.Г. Очистка коксового газа от нафталина в отделении конденсации//Кокс и химия. 1986 №5,С.36-39.
6. М. И. Блохин, Л. А. Воробьева, И. Е. Колбин и Н. А.Ершов. Закрытый цикл конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 2006.№2. С.37-40.
7. Пинчугов В. Н., Куркин В. В., Гульняшкина Т.С.и другие. Закрытый цикл конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 1989. №5. С. 24-29.
8. К.А. Белов Улавливание химических продуктов коксования – Харьков, 1948 г.
9. Груздев В.В., Григоров А.А., Лехтер В.И. Опыт эксплуатации закрытого цикла конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 2005.-№9.-С.34-35.
10. Резуненко Ю. И., Подорожанский М. М, Лавров О. И., Розенгурт И. М., Коржан Л. А. Усовершенствование закрытого цикла конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 1990. №5. С. 44 – 47.
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
ВСТУП
При коксуванні кам'яного вугілля в результаті розкладання органічної маси виділяються газо- і пароподібні речовини, суміш яких називається прямим коксовим газом. До складу останнього входять власне коксовий газ, смола, бензольні вуглеводні, аміак, сірководень і інші продукти. Вихід і склад продуктів коксування залежать від властивостей коксованого вугілля, конструкції печей і умов коксування.
Бензольні вуглеводні уловлюють з коксового газу, який пройшов через сульфатне відділення. Температура газу після сульфатного відділення не буває нижчою 52 - 55ºС, а інколи досягає 60 – 70ºС . Газ містить значну кількість нафталіну ( 1,0 – 1,2 г/м3) і водяної пари. Для успішного виділення вуглеводнів коксовий газ має бути охолоджений до температури не більше 30ºС і очищений від нафталіну. Це охолодження називають кінцевим, оскільки після цього газ більше не охолоджують. Загальним недоліком схем кінцевого охолодження коксового газу з відкритим циклом, є значний викид небезпечних речовин в навколишнє середовище. Звичайне охолодження коксового газу в кінцевих газових холодильниках безпосереднім контактом з оборотною технічною водою, яка потім охолоджується на градирні. При охолодженні води на градирні з неї випаровуються шкідливі гази і пари, абсорбовані з коксового газу: нафталін, сірководень, ціаністий водень, аміак, сирий бензол, феноли і ін.
У зв'язку із значною кількістю шкідливих речовин, що виділяються на градирні кінцевого охолодження коксового газу, технологічне рішення по виключенню цих викидів в атмосферу – охолодження циркулюючої води після контакту з коксовим газом в теплообмінниках оборотною технічною водою, що охолоджується на градирні кінцевого охолодження коксового газу – являється перспективним шляхом для вдосконалення технології та поліпшення екологічної ситуації.
Напрямком підвищення ефективності роботи закритих циклів і зниження капітальних витрат представляється пошук більш ефективного теплообмінного устаткування. Наприклад, використання для охолодження води спіральних теплообмінників дозволяє збільшити коефіцієнт теплопередачі в 3-4 рази в порівнянні з кожухотрубчастими холодильниками, що зменшує кількість апаратів, комунікації, трубопровідної арматури і скорочує капітальні витрати.
ЗМІСТ
ВСТУП
1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 6
1.1 Призначення кінцевого охолодження коксового газу 6
1.2 Фізико-хімічні основи процесу кінцевого охолодження коксового газу і основне технологічне устаткування 6
1.3 Проблема ліквідації шкідливих викидів із градирень кінцевого
охолодження та шляхи її вирішення 7
1.4 Аналіз технологічних схем кінцевого охолодження коксового газу та їх
впливу на навколишнє середовище 10
1.4.1 Схема кінцевого охолодження газу з екстрагування нафталіну із води
смолою 11
1.4.2 Схема установки системи Отто 13
1.4.3 Схема охолодження коксового газу з екстракцією нафталіну із води
поглинальним маслом 14
1.4.4 Схема кінцевого охолодження газу з формальдегідною ціаноочісткою
води 17
1.5 Розрахунок матеріального балансу 20
2 ОСНОВНА ЧАСТИНА 31
2.1 Вибір та обґрунтування технологічної схеми кінцевого охолодження
з закриттям водного циклу 31
2.2 Умови ведення технологічного процесу кінцевого охолодження
коксового газу 35
2.3 Характеристика основного технологічного устаткування 36
2.4 Вплив технології кінцевого охолодження коксового газу на
навколишнє середовище 42
2.5 Розрахунок кінцевого газового холодильника 43
ВИСНОВКИ 51
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 53
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: 53 с., 2 рис., 1 табл., 10 джерел.
Об’єкт розробки – технологія кінцевого охолодження коксового газу.
Мета роботи – вибір та обґрунтування технології кінцевого охолодження коксового газу з закриттям водного циклу, що передбачає виведення із експлуатації градирень кінцевого охолодження коксового газу та впровадженням спіральних теплообмінників «Альфа-Лаваль».
Метод дослідження та апаратура – літературний огляд, порівняльна характеристика та аналіз технологічної схеми кінцевого охолодження, особливості її апаратурного оформлення та впливу на навколишнє середовище на підставі проектно-технічних та нормативних джерел.
Запропонована технологічна схема кінцевого охолодження коксового газу із закритим водним циклом, та впровадження нового теплообмінного устаткування, дозволить зменшити викиди, більш ефективно використовувати виробничі площі, покращити теплообмін.
ЗАКРИТИЙ ЦИКЛ, ВИКИДИ В АТМОСФЕРУ, ТЕПЛООБМІННИК «АЛЬФА-ЛАВАЛЬ», НАДЛИШКОВА ВОДА, КІНЦЕВИЙ ГАЗОВИЙ ХОЛОДИЛЬНИК.
ЗАКРЫТЫЙ ЦИКЛ, ВЫБРОСЫ В АТМОСФЕРУ, ТЕПЛООБМЕННИК «АЛЬФА-ЛАВАЛЬ», ИЗБЫТОЧНАЯ ВОДА, КОНЕЧНЫЙ ГАЗОВЫЙ ХОЛОДИЛЬНИК.
CLOSED CYCLE, EXTRASS IN ATMOSPHERE, HEAT EXCHANGER «ALFA-LAVAL», SURPLUS WATER, EVENTUAL GAS REFRIGERATOR.
06.2012р., КМФ НМетАУ, м. Кривий Ріг, оцінка 9.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Рудыка В. И., Зингерман Ю.Е., Грабко В.В.,Казак Л А.Основные направления модернизации химических цехов коксохимических предприятий // Кокс и химия.- 2004. №7.- С.29-34.
2. Л. И. Мироненко, Е. Л. Волков и другие. Освоение закрытых циклов конечного охлаждения коксового газа на коксохимических предприятиях. // Кокс и химия.2001. №4. С.27-43.
3. Н.Ф. Гребенюк, В. И. Коробчанский, Г. А. Власов, С. И. Кауфман. Улавливание химических продуктов коксования. – Донецк, 2002 г.-208с.
4. Л.Я. Коляндр Улавливание и переработка химических продуктов коксования.-Харьков,1962 г.
5. Назаров В.Г. Вшивцев В.Г. Очистка коксового газа от нафталина в отделении конденсации//Кокс и химия. 1986 №5,С.36-39.
6. М. И. Блохин, Л. А. Воробьева, И. Е. Колбин и Н. А.Ершов. Закрытый цикл конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 2006.№2. С.37-40.
7. Пинчугов В. Н., Куркин В. В., Гульняшкина Т.С.и другие. Закрытый цикл конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 1989. №5. С. 24-29.
8. К.А. Белов Улавливание химических продуктов коксования – Харьков, 1948 г.
9. Груздев В.В., Григоров А.А., Лехтер В.И. Опыт эксплуатации закрытого цикла конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 2005.-№9.-С.34-35.
10. Резуненко Ю. И., Подорожанский М. М, Лавров О. И., Розенгурт И. М., Коржан Л. А. Усовершенствование закрытого цикла конечного охлаждения коксового газа // Кокс и химия. 1990. №5. С. 44 – 47.
Купить эту работу vs Заказать новую | ||
---|---|---|
0 раз | Куплено | Выполняется индивидуально |
Не менее 40%
Исполнитель, загружая работу в «Банк готовых работ» подтверждает, что
уровень оригинальности
работы составляет не менее 40%
|
Уникальность | Выполняется индивидуально |
Сразу в личном кабинете | Доступность | Срок 1—6 дней |
1500 ₽ | Цена | от 3000 ₽ |
Не подошла эта работа?
В нашей базе 55693 Дипломной работы — поможем найти подходящую