Стиль і мова дитячих творів Б. Грінченка

Вступ
Дитяча література - органічна частина всієї художньої літератури: спільність історичного розвитку, творчого методу та ідейної спрямованості, жанрів, основної тематики, художніх засобів літератури для дорослих і дітей.
Своєрідність дитячої літератури і дитячого читання зумовлена їх виховною функцією й особливостями дітей різного віку.
Письменники, що писали про дітей та для дітей, багато думали про народну освіти. Це знаходило відбиток у їхній творчості. Заклик до знань як великої сили в житті людини брав свій виток у народній педагогіці.
Книги покликані розширити уявлення про світ, познайомити з природою і речами, які постійно оточують дитину. Вони допомагають активно опанувати мову, відчути красу та виразність рідного слова.
Дитяча література повинна орієнтуватися на розвиток естетичної сві-домості дитини, на формування її світогляду.
Для дитячих письменників особливо необхідною є гостра пам’ять ди-тинства: вона допомагає їм ураховувати і втілювати в художніх творах ті особливості естетичного ставлення до дійсності, які характерні для дитини.
Основним джерелом дитячої літератури, як і всієї художньої літератури є реальна дійсність – життя і праця народу на різних етапах розвитку суспільства.
Дитяча література – це та література, яка відповідає рівневі дитячих знань, їхньому психологічному розвитку і має свої жанрові та художні особливості, відповідно тематику і технічне оформлення. Дитяча література підіймає ті ж проблеми, що й уся художня література взагалі. Вона зображає справжню дійсність.
Борис Грінченко (1863—1910) посідає значне місце у розвитку української дитячої літератури XIX ст. Це український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Борис Грінченко жив і працював у XIX столітті, але його діяльність і творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні.
Метою цієї роботи стало дослідження творчості Бориса Грінченка для дітей, виявлення її специфічних особливостей, адже різноманітна за тематикою і жанрами творчість Бориса Грінченка для дітей і тепер не втратила свого педагогічного, культурного, естетичного значення і тому може активно використовуватись у справі виховання підростаючого покоління.
У процесі досягнення поставленої мети заплановано розв'язати такі завдання:
1. Виокреслити особливості розвитку дитячої літератури XIX ст.
2. З'ясувати місце творчої спадщини Б. Грінченка в контексті розвитку
української літератури.
3. Розкрити жанрово-стильову своєрідність творів Б Грінченка для дітей.
4. Дослідити мову та стиль, які Грінченко використовував у своїх дитячих творах.
Методами дослідження літературних явищ обрано: художньо-порівняльний, аналітичний, функціональний.
Об`єктом дослідження є дитячі твори Бориса Грінченка.
Предмет дослідження: виявлення стилю та мови у дитячих творах Б. Грінченка.
До аналізу стану, історії і перспектив розвитку української дитячої літератури останнім часом звертається все більше дослідників. Серед них
В. Гутенна, яка дослідила спадок І. Франка як теоретика та практика дитячої літератури (“І. Я. Франко – дитячий письменник: теоретик і практик”);
О. Папуша, яка проаналізувала розвиток української дитячої літератури від зародження до сьогодення (“Наратив дитячої літератури: специфіка художнього дискурсу”); С. Присяжнюк, яка проаналізувала дитячі твори В. Винниченка (“Психологізм дитячих оповідань В.Винниченка (принципи і засоби зображення характерів)”); О. Єфімов (“Спогад з поглядом в майбутнє. Дитяча література – вчора, сьогодні, завтра”), З. Жук (“Вражає жанрове одноманіття: (Про дитячу літератур українських авторів) ”), Р. Стаднійчук (“Дитяча література: від реалій до ідеалу”) та ін. Проводяться конференції, такі як Міжнародна наукова конференція «Література для дітей і про дітей: історія, сучасність, перспективи» (вересень, 2008 р. ). Більшість досліджень стосуються класики української дитячої літератури – тих питань, які переосмислюються вже не одним поколінням дослідників. Друком дитячої літератури займаються 200 видавництв.
Серед класичних українських дитячих письменників можна виділити Олену Пчілку, С. Васильченка, А. Тесленка та ін. Вони зробили значний внесок у розвиток української дитячої літератури.
Борис Грінченко також вклав дуже великий внесок у дитячу літературу. Оповідання Грінченка для дітей вражають своєю реалістичністю. У них відтворено життя реальне, без прикрас, з усіма його негараздами, часом з голодом і холодом. Але головне у творах Бориса Грінченка для дітей те, що вони здатні виховувати в дітях найкращі людські риси (“Кавуни”, “Олеся”, “Дзвоник” та ін.).
Робота «Стиль і мова дитячих творів Бориса Грінченка» складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури, який містить 44 найменуваннь. Загальний обсяг курсової роботи становить 57 сторінок.

Вступ………………………………………………………………………… 3 – 5
РОЗДІЛ I. Борис Грінченко – великий письменник для дітей і про страж-денну долю дітей сиріт ………………………………………….…..…….6 – 10
1.1. Особливості розвитку дитячої літератури. Виникнення і розвиток української дитячої літератури……………………………………………… 10 – 12
1.2. Внесок видатних українських письменників у розвиток дитячої літератури……………………………………………………………………..... 12 – 19
1.3. Жанрова різноманітність української дитячої літератури …….19 – 20
1.4. Любов Бориса Грінченка до дитячої творчості ………………..20 – 22
1.5. Великі люди в житті письменника …………………………….…22 – 25
1.6. Дослідники дитячих творів Б. Грінченка………………….….… 25 – 27
1.7. Мала проза Б. Грінченка ……………………………………….…27 – 30
РОЗДІЛ II Творча спадщина Бориса Грінченка в контексті розвитку української культури XIX ст. ………………………………………………………..30
2.1. Громадська, культурна та політична діяльність Б. Грінченка…. 30 – 33
2.2. Б. Грінченко і його літературна діяльність …………………….…33 – 34
2.3. Робота над укладанням словника …………………………….…………34
РОЗДІЛ III. Стилістичні засоби в дитячих творах Б. Грінченка……. 34 – 36
3.1. Тематика дитячих творів Бориса Грінченка ……………………….….36
3.2. Стилі мови в дитячих творах Бориса Грінченка ………………....37 – 46
3.3. Боротьба за право любити і бути захищеною в оповіданні Б. Грінченка «Каторжна» …………………………………………………………….…46 - 48
3.4. Любов до рідного краю в оповіданні Б. Грінченка «Олеся»…….48 – 49
3.5. Виховне значення оповідання «Украла» ….……………………....49 – 50
3.6. Мовна проблема в оповіданні «Дзвоник»…………………………..….. 50
ВИСНОВКИ……………………………………………….…………….. 51 – 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….…. 54 – 57

Робота «Стиль і мова дитячих творів Бориса Грінченка» складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури, який містить 44 найменуваннь. Загальний обсяг курсової роботи становить 57 сторінок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Єненко Ю. О. Промінь добра: Нарис-есе. – Луганськ: Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1994. – 64 с.
2. Погрiбний А.Г. Борис Грiнченко. Нарис життя i творчостi. - К.: Днiпро, 1988. - 268 с.
3. Антологія українського оповідання. – К.: Держ. Видавництво художньої літератури, 1960. – т. 1-4.
4. Брайко О. Особливості сюжетобудови дитячої новелістики В. Винниченка // Укр.. мова та літ. – 2004. - №14.
5. Грінченко Б.Д. Під тихими вербами /Упоряд. І приміт. Т.Г. Третяченко. – К.: Рад школа, 1991. –494с.
6. Гулак-Артемовський П. Твори./ Вступна стаття І. Я. Айзенштока. - К. : Дніпро, 1970. – 127 с.
7. Детская литература / Под ред. Е.Е.Зубаревой. – М.: Просвещение, 1989.
8. Дивосвіт «Веселки»: Антол. Л-ри для дітей та юнацтва: В 3 т. / [Упоряд-кув. та бібліогр. Довідки Чайковського Б. Й. та ін.; Передм. Бойко І. Т.] – К.: Веселка, 2004. – 631 с.
9. Долбенко Т. Проблеми вікових і психологічних особливостей підлітків-читачів у ХХ столітті у системі активізації їхньої пізнавальної діяльності// Вісник книжкової палати. – 2006. – №6.
10. Долбенко Т. Розвиток художнього смаку та кола читання для розширення пізнавальної діяльності дітей // Вісник книжкової палати. – 2004. – №1.
11. Зеров М. Українське письменство / Упоряд. М. Сулима; Післям. М.Москаленка. – К.: Видавництво Соломії Павличко „Основа”, 2002. - 1301с.
12. Історія української літератури ХІХ століття: У 3 кн. Кн..3: Навч. посібник / За ред. М.Т.Яценка. – К.: Либідь, 1997.
13. Камишанова Н. Як зацікавити учня книгою // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – №2.
14. Кіліченко Л., Лещенко П. Українська дитяча література. – К.: Вища школа, 1979.
15. Кіліченко Л.Н. Українська дитяча література: Навч. посібник. – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1988. –264с.
16. Левчик, Н. Великий трудівник на ниві національної культури// Грінченко, Б. Д. Вибрані твори [Текст]: в 2-х т. / Б. Д. Грінченко. - К.: Інтелект-Арт, 2008. - (Класики української літератури).
17. Малець Л. Світ дитячої душі у творчості Володимира Винниченка (за матеріалами збірки “Намисто”) // Укр.. мова та літ. – 1997. – ч. 4.
18. Папуша О. Дитяча література як маргінес літературознавчої теорії: до проблеми конституювання об’єктів наукового дискурсу // Слово і Час. – 2004. – №12.
19.Погрібний А.Г. Борис Грінченко. Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1988.
20. Рогачев В. Проблемы становления и развития русской советской детской поэзии 20-х годов. – Свердловск., 1990.
21. Скобелєва – Сологуб Н. Володимир Винниченко: про дітей і для дітей // Слово і час. – 1999. - №7.
22. Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибрані твори в 5-ти т. – Т.1. – К.: Рад школа, 1976.
23. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. – К.: Рад.школа,1972.
24. Таланчук О.М., Дунаєвська Л.Ф. Олена Пчілка і дитяча література // Актуальні проблеми сучасного літературознавства та мовознавства. - К., 1991.
25. Українська дитяча література. Хрестоматія критичних матеріалів / Упорядкували Гуревич Ф.Х., Савченко В.С. – К., 1962.
26. Українська дитяча література / За ред. Л.М.Кіліченко. – К.: Вища шк., 1984.
27. Українська дитяча література: Хрестоматія для пед. ін-тів: У 2-х ч. / Упоряд. І.А.Луценко, А.М.Подолинний, Б.І.Чайковський. - К.: Вища школа, 1992.
28. Шуховцева Р.Ф., Бондаренко Г.І. Проблеми самотності і беззахисності в оповіданнях Б.Грінченка [Текст] / Р.Ф. Шуховцева, Г.І. Бондаренко //Тези виступів на науковій конференції молодих вчених та студентів. – Красний Луч: МКП Преса, 1995. – С. 27-30.
29. Клімашевська О.А. Педагогічна спадщина Б.Грінченка в практичній роботі Олексіївської неповної середньої школи №21 ім. Б.Д.Грінченка [Текст] / О.А. Клімашевська // Освіта на Луганщині. ‒ 1997. ‒ №3. ‒ С. 73‒78.
30. Немченко І. Порстать Бориса Грінченко в художній і мемуарній літера-турі / І. Немченко // "Літературно-краєзнавчі студії" [Електронний ресурс].
31. Яременко В.В. Борис Грінченко. Проза. Дис. канд. філол. наук: 01.01.01.- К., 1969.
32. Животенко-Піанків А. Педагогічно-просвітницька праця Бориса Грінченка .- К.: Видавничий центр „Просвіта”, 1999.- 176с.
33. Коломієць Н.Є. Соціально-психологічні аспекти особистості та художні форми їх вираження у творчості Б.Д.Грінченка. Автореф. дис. канд. філол. наук: 01.01.01. –Дніпропетровськ, 2000.-16с.
34. Неживий О. І. Борис Грінченко – вартовий рідного слова. Педагогічна спадщина та проблеми сучасної освіти. Монографія.- Луганськ: Знання, 2007.- 188с.
35. Борис Грінченко і педагогічна культура України: Матеріали всеукраїнської науково-методичної конференції, присвяченої 130-річчю з дня народження Б.Грінченка.- Суми: ВВП „Мрія”-ЛТД, 1993.- 160с.
36. С. Грінченко // Літературно-критичні статті. — К., 1993. Там само. — С. 328.
37. Чернявський М. Кедр Ливану: Спогади про Б. Грінченка. Ювіл. вид. — Херсон, 1918.
38. Клімашевська О.А. Педагогічна спадщина Б.Грінченка в практичній роботі Олексіївської неповної середньої школи №21 ім. Б.Д.Грінченка [Текст] / О.А. Клімашевська // Освіта на Луганщині. ‒ 1997. ‒ №3. ‒ С. 73‒78.
39. Пільгук І. Класична спадщина Бориса Грінченка [Текст] / І.Пільгук // Борис Грінченко. Вибрані твори. – К., 1963. ‒ т.1.
40. Неживий О.І. Для рідного слова. Творча спадщина Б.Грінченка і проблеми національного виховання [Текст] / О.І. Неживий. ‒ Луганськ, 1994. ‒ 191 с.
41. Пентилюк М.І. Особливості технології уроку // Дивослово. — 1998. — № 4. — С.17-18.
42. Хом’як І. М. Навчання орфографії у зв’язку зі словотвором [Текст] / І. М. Хом’як // Урок української. – 2002. – № 7. – С. 38–42.
43. Шкуратяна Н.Г. Методика вивчення орфографії: Посібник для вчителів. – К., 1985.
44. Грінченко Б. Твори: У 2 т. – К.: Наук. думка, 1990 – 1991. – Т. 1: Поетичні твори. Оповідання. Повісті.