всё отлично и в срок
Подробнее о работе
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
ВСТУП
Проблема боротьби з мікроорганізмами, що викликають інфекційні захворювання у людей і тварин, біодеструкцією матеріалів, біообростанням устаткування вельми актуальна, не дивлячись на достатньо великий вибір біоцидних препаратів. Дезинфекційні засоби по сукупності споживчих властивостей повинні відповідати наступним вимогам:
активність відносно широкого спектру мікроорганізмів;
універсальність (можливість вживання одного і того ж засобу для дезинфекції різних об'єктів);
безпека для персоналу, зайнятого на етапах приготування і вживання робочих розчинів дезинфекційних засобів;
екологічна безпека;
стабільність при зберіганні і транспортуванні;
низька агресивність відносно конструкційних матеріалів, призначених для виготовленні технологічного устаткування, комунікацій,
інвентаря і внутрішньоцехової тари підприємств хіміко - фармацевтичної промисловості;
повна змиваємість з робочих поверхонь об'єктів підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості при мінімальній витраті води на одиницю продукції, що виробляється;
оптимальне співвідношення “ефективність – норма, необхідна для використовування - ціна 1 л робочого розчину”.
На українському ринку переважають традиційні хлоровмісні дезинфікуючі речовини (хлорамін, гіпохлорит та інші), а також фенолові препарати, які мають ряд істотних недоліків: у зв'язку з високою токсичністю вони представляють загрозу для здоров'я людей і навколишнього середовища. Крім того, їх активність відносно більшості патогенних мікроорганізмів невисока, а їх робочі розчини малостабільні, корозійно - активні, мають виражений запах, дратують шкіру і слизисті оболонки, ушкоджують оброблювані матеріали.
Імпортні засоби через їх високу вартість практично неприступні вітчизняному споживачу.
Останніми роками значно зріс інтерес до класу гуанідінових сполук, особливо полімерних гуанідінів. Антисептики полігуанідінового ряду (зокрема полігексаметиленгуанідіна фосфат - ПГМГф) відповідають практично всім перерахованим вимогам.
ПГМГ є біорозкладаною речовиною. В організмі відбувається повний метаболізм цього полімеру. Субстанція володіє доброю миючою здатністю, безпечна при інгаляційній дії, добре сумісна з різними матеріалами, не має ембріотоксичної і мутагенної дії на організм людини.
Препарати ПГМГ тривало зберігаються не втрачаючи біоцидної активності, вони можуть бути використані для дезинфекції на підприємствах харчової промисловості і продовольчої торгівлі, а також як біоциди у водопідготовці, для надання антисептичних властивостей косметичним засобам таким як: рідке крем - мило, антисеборейні шампуні, препарати для обробки рук медичного персоналу, а також - паперу, текстилю, мінеральним і вугільним сорбентам для очищення питної води і для захисту від біообростання устаткування, що працює у контакті з водою, не має дратівливої дії на шкіру не володіє кожно - резорбтивними, кумулятивними, мутагенними і канцерогенними властивостями.
Враховуючи широке використання полігексаметиленгуанідіну в якості косметичної антисептичної добавки, на сьогодні, існує необхідність розробки простих та експресних методик визначення ПГМГ в косметичних засобах.
Зміст
стор.
ВСТУП………………………………………………………………………………………......3
1. Аналітичний огляд літератури………………………………………………………....5
1.1. Характеристика косметичної добавки полігексаметиленгуанідіна……....5
1.1.1. Загальна відомості………………………..……………………………………..5
1.1.2. Фізико – хімічні властивості ………………………………………...............6
1.1.3. Способи отримання полігексаметиленгуанідіна………….....……..…..12
1.1.4. Застосування добавки………...………………………..……………...………14
1.2. Методи визначення полігексаметиленгуанідіна………................................ 16
1.2.1. Фотометричний метод….………...…………………………………...……...16
1.2.2. Гравіметричний метод…...……………………….……………………..........18
1.2.3. Амперометричний метод…………………………………………............….19
1.3. Висновки по літературному огляду 21
2. Експериментальна частина 22
2.1. Синтез ЕАР для мембранних електродів..........................................................22
2.2. Методика приготування плівкових мембран.………...…………...................24
2.3. Електродні характеристики ІСЕ,оборотних до полігексаметиленгуа-
нідіна ...………………………………………………………………..………………..……...24
Висновки…………………………………………...……………………...................………. 31
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ …...……....……………………….……………………………32
косметическая добавка полигексаметиленгуанидин фосфат, его рассмотрение в качестве антибактериального ингредиента в косметических средствах
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. П.А.Гембицкий, И.И.Воинцева. Полимерный биоцидный препарат полигексаметиленгуанидин. – Запорожье: Полиграф, 1998. - с.
2. Пат 3 301 755 США (1967)
3. Пат 4 405 645 США (1983)
4. Пат 62-12218 Японии (1987)
5. Пат 2 325 586 США (1943)
6. Гембицкий П.А., Корявов Я.А., Ерусалимский Н.М., Лиманов В.Е., Жук Д.С.. О синтезе поли(алкиленгуанидинов) и поли(алкиленбигуанидинов) // Ж. прикл. химии. - 1975. Т.48, №8. - С. 1833-1836.
7. А.с. 1 616 898 СССР; Бюл. Изобрет., (48), 80 (1990).
8. А.с. 1 808 832 СССР; Бюл. Изобрет., (14), 92 (1993).
9. Гембицкий П.А., Бокша Л.Ф., Болденков Г.Ф., Мурмыло С.И., Жук Д.С. Синтез метацида // Хим. промышленность. - 1984. - №2. - С.82-83.
10. Сафонов Г.А., Гембицкий П.А., Родионов А.В., Гуськов Н.Б., Клюев В.Г., Калинина Т.А., Комаров М.Н. Получение полигексаметиленгуанидинов // Хим. промышленность. – 1989. - №12 . - С. 903-905.
11. А.с. 2 039 735 СССР; Бюл. Изобрет., (20), 34 (1995).
12. А.с. 1 687 261 СССР; Бюл. Изобрет., (40), 33 (1991).
13. Способ получения антисептического фосфата полигексаметилен гуанидина «Фосфапаг». Пат. 2142451 Россия МПК6 С 07 С 279/02, А 61 L 2/16. Гембицкий П.А. Ин-т экол.-технол. проблем Междунар. академии информац. процессов и технологий.№ 98112300/04. Заявл.30.06.98, опубл. 10.11.99. Бюл. № 34.
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
ВСТУП
Проблема боротьби з мікроорганізмами, що викликають інфекційні захворювання у людей і тварин, біодеструкцією матеріалів, біообростанням устаткування вельми актуальна, не дивлячись на достатньо великий вибір біоцидних препаратів. Дезинфекційні засоби по сукупності споживчих властивостей повинні відповідати наступним вимогам:
активність відносно широкого спектру мікроорганізмів;
універсальність (можливість вживання одного і того ж засобу для дезинфекції різних об'єктів);
безпека для персоналу, зайнятого на етапах приготування і вживання робочих розчинів дезинфекційних засобів;
екологічна безпека;
стабільність при зберіганні і транспортуванні;
низька агресивність відносно конструкційних матеріалів, призначених для виготовленні технологічного устаткування, комунікацій,
інвентаря і внутрішньоцехової тари підприємств хіміко - фармацевтичної промисловості;
повна змиваємість з робочих поверхонь об'єктів підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості при мінімальній витраті води на одиницю продукції, що виробляється;
оптимальне співвідношення “ефективність – норма, необхідна для використовування - ціна 1 л робочого розчину”.
На українському ринку переважають традиційні хлоровмісні дезинфікуючі речовини (хлорамін, гіпохлорит та інші), а також фенолові препарати, які мають ряд істотних недоліків: у зв'язку з високою токсичністю вони представляють загрозу для здоров'я людей і навколишнього середовища. Крім того, їх активність відносно більшості патогенних мікроорганізмів невисока, а їх робочі розчини малостабільні, корозійно - активні, мають виражений запах, дратують шкіру і слизисті оболонки, ушкоджують оброблювані матеріали.
Імпортні засоби через їх високу вартість практично неприступні вітчизняному споживачу.
Останніми роками значно зріс інтерес до класу гуанідінових сполук, особливо полімерних гуанідінів. Антисептики полігуанідінового ряду (зокрема полігексаметиленгуанідіна фосфат - ПГМГф) відповідають практично всім перерахованим вимогам.
ПГМГ є біорозкладаною речовиною. В організмі відбувається повний метаболізм цього полімеру. Субстанція володіє доброю миючою здатністю, безпечна при інгаляційній дії, добре сумісна з різними матеріалами, не має ембріотоксичної і мутагенної дії на організм людини.
Препарати ПГМГ тривало зберігаються не втрачаючи біоцидної активності, вони можуть бути використані для дезинфекції на підприємствах харчової промисловості і продовольчої торгівлі, а також як біоциди у водопідготовці, для надання антисептичних властивостей косметичним засобам таким як: рідке крем - мило, антисеборейні шампуні, препарати для обробки рук медичного персоналу, а також - паперу, текстилю, мінеральним і вугільним сорбентам для очищення питної води і для захисту від біообростання устаткування, що працює у контакті з водою, не має дратівливої дії на шкіру не володіє кожно - резорбтивними, кумулятивними, мутагенними і канцерогенними властивостями.
Враховуючи широке використання полігексаметиленгуанідіну в якості косметичної антисептичної добавки, на сьогодні, існує необхідність розробки простих та експресних методик визначення ПГМГ в косметичних засобах.
Зміст
стор.
ВСТУП………………………………………………………………………………………......3
1. Аналітичний огляд літератури………………………………………………………....5
1.1. Характеристика косметичної добавки полігексаметиленгуанідіна……....5
1.1.1. Загальна відомості………………………..……………………………………..5
1.1.2. Фізико – хімічні властивості ………………………………………...............6
1.1.3. Способи отримання полігексаметиленгуанідіна………….....……..…..12
1.1.4. Застосування добавки………...………………………..……………...………14
1.2. Методи визначення полігексаметиленгуанідіна………................................ 16
1.2.1. Фотометричний метод….………...…………………………………...……...16
1.2.2. Гравіметричний метод…...……………………….……………………..........18
1.2.3. Амперометричний метод…………………………………………............….19
1.3. Висновки по літературному огляду 21
2. Експериментальна частина 22
2.1. Синтез ЕАР для мембранних електродів..........................................................22
2.2. Методика приготування плівкових мембран.………...…………...................24
2.3. Електродні характеристики ІСЕ,оборотних до полігексаметиленгуа-
нідіна ...………………………………………………………………..………………..……...24
Висновки…………………………………………...……………………...................………. 31
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ …...……....……………………….……………………………32
косметическая добавка полигексаметиленгуанидин фосфат, его рассмотрение в качестве антибактериального ингредиента в косметических средствах
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. П.А.Гембицкий, И.И.Воинцева. Полимерный биоцидный препарат полигексаметиленгуанидин. – Запорожье: Полиграф, 1998. - с.
2. Пат 3 301 755 США (1967)
3. Пат 4 405 645 США (1983)
4. Пат 62-12218 Японии (1987)
5. Пат 2 325 586 США (1943)
6. Гембицкий П.А., Корявов Я.А., Ерусалимский Н.М., Лиманов В.Е., Жук Д.С.. О синтезе поли(алкиленгуанидинов) и поли(алкиленбигуанидинов) // Ж. прикл. химии. - 1975. Т.48, №8. - С. 1833-1836.
7. А.с. 1 616 898 СССР; Бюл. Изобрет., (48), 80 (1990).
8. А.с. 1 808 832 СССР; Бюл. Изобрет., (14), 92 (1993).
9. Гембицкий П.А., Бокша Л.Ф., Болденков Г.Ф., Мурмыло С.И., Жук Д.С. Синтез метацида // Хим. промышленность. - 1984. - №2. - С.82-83.
10. Сафонов Г.А., Гембицкий П.А., Родионов А.В., Гуськов Н.Б., Клюев В.Г., Калинина Т.А., Комаров М.Н. Получение полигексаметиленгуанидинов // Хим. промышленность. – 1989. - №12 . - С. 903-905.
11. А.с. 2 039 735 СССР; Бюл. Изобрет., (20), 34 (1995).
12. А.с. 1 687 261 СССР; Бюл. Изобрет., (40), 33 (1991).
13. Способ получения антисептического фосфата полигексаметилен гуанидина «Фосфапаг». Пат. 2142451 Россия МПК6 С 07 С 279/02, А 61 L 2/16. Гембицкий П.А. Ин-т экол.-технол. проблем Междунар. академии информац. процессов и технологий.№ 98112300/04. Заявл.30.06.98, опубл. 10.11.99. Бюл. № 34.
Купить эту работу vs Заказать новую | ||
---|---|---|
0 раз | Куплено | Выполняется индивидуально |
Не менее 40%
Исполнитель, загружая работу в «Банк готовых работ» подтверждает, что
уровень оригинальности
работы составляет не менее 40%
|
Уникальность | Выполняется индивидуально |
Сразу в личном кабинете | Доступность | Срок 1—6 дней |
300 ₽ | Цена | от 500 ₽ |
Не подошла эта работа?
В нашей базе 8653 Отчета по практике — поможем найти подходящую