Автор, прекрасно справился с работой (в такие короткие сроки)!!!
Подробнее о работе
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
РОЗДІЛ I. Необхідність системи травлення для життєдіяльності людського організму
1.1. Методи дослідження системи травлення
1.2 Розвиток комп’ютерної томографії
1.3. Інші методи дослідження
1.4. Захворювання органів травлення
РОЗДІЛ II. Необхідність системи виділення для життєдіяльності людського організму
2.1. Методи дослідження видільної системи
2.2. Хвороби сечовиділення
Висновки
Список літератури
РОЗДІЛ I. Необхідність системи травлення для життєдіяльності людського організму
1.1. Методи дослідження травлення
З тих пір, як було з’ясовано, що травні залози виробляють травні соки, вчені питаються отримати їх для досліджування. Так, ще в XVII ст. голландському вченому Графу вдалось зібрати невелику кількість травних соків за допомогою трубок, які були введені в просвіт вивідних потоків слинних та підшлункових залоз. Вчені пробували отримувати травний сік за допомогою резинової губки, яка залатувалась, потім виймалась за допомогою нитки, яка була прив’язана.
Шотландський врач Стівенс виявив переварюючу|перетравлюючу| дію шлункового соку людини, скориставшись послугами фокусника, який володів рідкісною|рідкою| здатністю|здібністю| вивергати різні предмети, що потрапили|попали| в шлунок. Фокусник ковтав, а через декілька годин блювотними рухами виганяв з|із| шлунку спеціально приготовані, наповнені їжею, свинцеві пиріжки з|із| отворами, через які в їжу проникав травний сік.
...
1.3. Інші методи дослідження.
Цифрова рентгенографія з екрану електронно-оптичного перетворювача (ЕОП|)
Система рентгенографії з екрану ЕОП| (мал. 5) полягає|перебуває,складається|, як і звичайна|звична| система електронно-оптичного перетворення для просвічування, з|із| ЕОП|, телевізійного тракту з|із| високим дозволом, рентгенівського високовольтного генератора і рентгенівського випромінювача. Сюди ж входить штатив для дослідження, цифровий перетворювач зображення і інші компоненти.
При звичайній|звичній| методиці рентгенографії з екрану ЕОП| за допомогою 100 мм фотокамери або кінокамери перезнімається оптичне зображення на вихідному екрані перетворювача.
У цифровій же системі сигнал, що поступає|надходить| з відеокамери, аналого-цифровим перетворювачем трансформується в набір цифрових даних і передається в накопичувальний пристрій|устрій|.
...
1.3. Захворювання органів травлення.
Гастрит хронічний виявляється хронічним запаленням слизистої оболонки (у ряді випадків і більш глибоких шарів) стінки шлунку. Вельми|дуже| поширене захворювання, що становить в структурі хвороб органів травлення близько 35%, а серед захворювань шлунку - 80- 85%.
Хронічний гастрит є|з'являється,являється| результатом подальшого|дальшого| розвитку гострого гастриту, проте|однак| частіше розвивається під впливом різних шкідливих чинників|факторів| (повторні і тривалі порушення живлення|харчування|, вживання|вжиток,використання| гострої і грубої їжі, пристрасть до дуже гарячої їжі, погане розжовування, їжа|їда| усухом'ятку|всухом'ятку|, вживання|вжиток,використання| міцних спиртних напоїв). Причиною хронічного гастриту можуть бути неповноцінне живлення|харчування| (особливо дефіцит білка, заліза і вітамінів), тривалий безконтрольний прийом медикаментів, що володіють дратівливою дією на слизисту оболонку шлунку ( в т.ч.
...
2.1. Методи дослідження видільної системи.
Вроджені вади сечових шляхів (ВВСШ) складають більшість урологічних захворювань у дитячому віці, характеризуються розмаїттям клінічних форм і відносною одноманітністю симптоматики. Останнє зумовлено тим, що вади сприяють виникненню запалення нирок і сечового міхура, ознаки яких у більшості випадків є першими симптомами ВВСШ і суттєвим фактором, що погіршує загальний стан хворого [1]. ВВСШ нерідко супроводжуються різними видами розладів сечовипускання і нетримання сечі, що викликає необхідність додаткового догляду за дитиною, а в ряді випадків робить неможливим перебування хворої дитини в колективі однолітків.
Недостатня обізнаність лікарів з особливостями клінічних проявів і характером перебігу ВВСШ призводить до того, що при первинному огляді хворого висновок лікаря зводиться до встановлення діагнозу “пієлонефрит”, “цистит” і призначення необррунтованої антибактеріальної терапії, внаслідок чого втрачається час, оптимальний для корекції вади.
...
2.2. Хвороби сечовиділення.
Сечовидільна система ділиться на сечотворну (нирки|бруньки|) і сечовивідні шляхи|колії,дороги| (ниркові чашки, балії, сечоводи, сечовий міхур|пузир,пухир|, сечовивідний канал).
В процесі обміну речовин утворюються продукти розпаду. Частина цих продуктів використовується організмом, інші видаляються з нього.
Органи сечовидільної системи служать для виділення надлишку води із шкідливими речовинами з організму. До органів сечовиділення відносять:
1) нирки – орган сечоутворення і сечовиділення,
2) сечоводи – проводять сечу,
3) сечовий міхур – орган сечонакопичення.
4) сечовивідний канал або сечівник – служить для виведення сечі назовні.
Випускання сечі – процес рефлекторний. Сеча, яка надходить у сечовий міхур, спричинює підвищення тиску в ньому, що подразнює рецептори, які містяться у стінці міхура. Виникає збудження, яке доходить до центра сечовипускання в нижній частині спинного мозку.
...
Висновки
В процесі життєдіяльності організму безперервно витрачаються поживні речовини, які виконують пластичну і енергетичну функцію.
Організм відчуває постійну потребу в поживних речовинах, до яких відносяться: амінокислоти, моноцукри, гліцин і жирні кислоти. Джерелом поживних речовин є різні продукти харчування, що складаються з складних білків, жирів і вуглеводів, які в процесі травлення перетворюються на простіші речовини, здатні всмоктуватися.
Процес розщеплювання складних харчових речовин під дією ферментів на прості хімічні сполуки, які всмоктуються, транспортуються до клітин і використовуються ними, називається травленням. Послідовний ланцюг процесів, що призводить до розщеплювання харчових речовин до мономерів, здатних всмоктуватися, — називається травним конвеєром. Травний конвеєр — це складний хімічний конвеєр з вираженою спадкоємністю процесів переробки їжі у всіх відділах.
Травлення є головним компонентом функціональної системи харчування.
...
1. Анатомія людини 1, 2 т., Видання друге перероблене і доповнене під ред. Академіка РАМН професора М.Р. Саніна, «Медицина», Москва - 1993.
2. Анатомія людини під ред. Професора С.С. Михайлова, Москва «Медицина» - 1984
3. Анатомія людини. Під ред. М.Р.Санкина. - М., Медицина, 1986, в 2-х томах.
4. Анатомія та фізіологія з патологією./ Під ред. Я.І.Федонюка. Тернопіль, Укрмед-книга, 2001
5. Атлас по нормальній фізіології./ Під ред. А.В.Коробкова, С.А. Чеснова, 1986.-399 с.
6. Атлас. Анатомія людини, Р.Д. Синельников, тому 2, «Медицина», Москва - 1973 р
7. Бабский Е.Б., Зубков А.А., Косицкий Г.И., Ходоров Б.И. Физиология человека. М.: Медицина, 1972. 656 с.
8. Велика медична енциклопедія Василенко В.Х., Гальперін Э.І. і ін.
Москва, «Радянська енциклопедія», 1974.
9. Велика медична енциклопедія, М: 1991.
10. Велика Радянська Енциклопедія, том 1, 3, 4, 15, 20, 21, М., 1975
11. Вільям Ф.Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Перекладення з англ. Наук. Ред. М. Гжегоцький, В. Шевчук, О.Заячківська:-Львів:Бак, 2002-784 с.
12. Возіанов О. Ф., Сеймівський Д. А., Бліхар В. Є. Вроджені вади сечових шляхів у дітей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
13. Ганонг В.Ф. Фізіологія людини. Підручник. Львів: БаК, 2002. 784 с.
14. Гжегоцький М.Р., Зайчківська О.С. Фізіологічні та клінічні основи. / навч. Посібник.-Львів, “ Світ “ 2001.- 174 с.
15. Гжегоцький М.Р., Філімонов В.І., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г. Фізіологія людини. К.: Книга плюс, 2005. 493 с.
16. Григорьев П.Я., Яковенко А.В. Справочное руководство по гастроэнтерологии. М., 1997, 410 с.
17. Державин В. М., Казанская И. В., Вишневский Е. Л. и др. Диагностика урологических заболеваний у детей. – М.: Медицина, 1984.
18. Диагностика, лечение и профилактика обострений и осложнений кислото-зависимых и геликобактерзависимых заболеваний. МЗ РФ. Методические указания. 1997, 30 с.
19. Довідник фельдшера Бажанов Н.Н., Волков Б.П. і ін.,Москва, «Медицина», 1993.
20. Долецкий С. Я., Гельд В. Г. Современные аспекты неонатальной урологии// Вопросы детской урологии. – Таллин, 1991. – С. 24–25.
21. Захворювання печінки і жовчних шляхів Тарєєв Е.М., Москва, «Медгиз», 1961
22. Захворювання системи органів травлення Дайховській Я.І. Москва, «Медгиз», 1961.
23. Златкина А.Р. Фармакотерапия хронических болезней органов пищеварения. М., 1997,240 с.
24. Клевець М.Ю., Манько В.В. Фізіологія людини і тварин. Книга 2. Фізіологія вісцеральних систем: Навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 233 с.
25. Комаров Ф.И. (ред.) соавт. Болезни пищевода и желудка. М., 1995, 220 с.
26. Коновалов А.Н., Корниенко В.Н. Компьютерная томография в нейрохирургической клинике. – М.: Медицина,1988. - 346 с.
27. Кучерів І.С. - "Фізіологія людини і тварин", Київ, "Вища школа", 1991
28. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. К.: Вища шк., 1991. 327 с.
29. Лебедев В.П. «Надниркові - залози внутрішньої секреції», Казань, 1979
30. Лікування хвороб органів травлення Гажев Б.Н., Віноградова Т.А.
Санкт-Петербург, «МІМ-Експрес», 1996.
31. Логинов А.С. со авт.Язвенная болезнь и Нр: новые аспекты патогенетической терапии. М., Медицина, 1995, 230 с.
32. Мала енциклопедія внутрішніх органів, М: 1986
33. Навчальній атлас з анатомії та фізіології / Під ред.Тоні Сміта: Львів, 2001.-240 с.
34. Ноздрачев А.Д., Баранникова Н.А., Батуев А.С. и др. Общий курс физиологии человека и животных: В 2-х кн. М.: Высш. шк., 1991. Т. 1. – 512 с. Т. 2. – 528 с.
35. Нормальна фізіологія /Під ред. М.Р.Гжегоцького:-ЛНМУ, 2004.
36. Нормальна фізіологія. / Під ред. А.Г. Агаджаняна: -М.: Медицина, 2003.
37. Нормальна фізіологія./Под ред. В.І. Філімонова:-К: Здоров’я, 1994.-608 с.
38. Основи нефрології, під ред. Е.М.Тарєєва, М., 1972
39. Основи фізіології людини. /Под ред. Б.И.Ткаченко: В 2т.,-СПб, 1994.
40. Основи фізіології, Під ред. П.Стерки - М.,Мир, 1984.
41. Патологічна фізіологія. Під ред. Н.Н.Зайло, Київ, Вища школа, 1985
42. Петербургський В. Ф., Сеймівський Д. А., Гуйван Г. І. Ультразвукова кількісна оцінка ефективності лікування обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів у дітей// Урологія. – 1999. – Т. 3, № 4. – С. 36–40.
43. Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. М.: Медицина, 1985. 544 с.
44. Физиология человека: В 3-х т. / Под ред. Р.Шмидта, Г.Тевса. М., 1996. – Т.1–3.
45. Фізілогія нирки, під ред. Ю.В.Наточина, Л., 1972
46. Фізіологія / Під ред. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. 564 с.
47. Фізіологія людини /пер. з англ. /Под ред. Р.Шмідта і Т. Тевса.- М., Мир, 1985
48. Фізіологія людини, Москва «Медицина» - 1984
49. Фізіологія людини. /Под ред. Р.Шмідта, Г.Тевса: Пер.с англ.: У 4т-М,:Мир, 1985-1986
50. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. К.: Вища школа, 2003. 463 с.
51. Эгарт Ф.М. «Надниркові залози», Москва, 1982
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
РОЗДІЛ I. Необхідність системи травлення для життєдіяльності людського організму
1.1. Методи дослідження системи травлення
1.2 Розвиток комп’ютерної томографії
1.3. Інші методи дослідження
1.4. Захворювання органів травлення
РОЗДІЛ II. Необхідність системи виділення для життєдіяльності людського організму
2.1. Методи дослідження видільної системи
2.2. Хвороби сечовиділення
Висновки
Список літератури
РОЗДІЛ I. Необхідність системи травлення для життєдіяльності людського організму
1.1. Методи дослідження травлення
З тих пір, як було з’ясовано, що травні залози виробляють травні соки, вчені питаються отримати їх для досліджування. Так, ще в XVII ст. голландському вченому Графу вдалось зібрати невелику кількість травних соків за допомогою трубок, які були введені в просвіт вивідних потоків слинних та підшлункових залоз. Вчені пробували отримувати травний сік за допомогою резинової губки, яка залатувалась, потім виймалась за допомогою нитки, яка була прив’язана.
Шотландський врач Стівенс виявив переварюючу|перетравлюючу| дію шлункового соку людини, скориставшись послугами фокусника, який володів рідкісною|рідкою| здатністю|здібністю| вивергати різні предмети, що потрапили|попали| в шлунок. Фокусник ковтав, а через декілька годин блювотними рухами виганяв з|із| шлунку спеціально приготовані, наповнені їжею, свинцеві пиріжки з|із| отворами, через які в їжу проникав травний сік.
...
1.3. Інші методи дослідження.
Цифрова рентгенографія з екрану електронно-оптичного перетворювача (ЕОП|)
Система рентгенографії з екрану ЕОП| (мал. 5) полягає|перебуває,складається|, як і звичайна|звична| система електронно-оптичного перетворення для просвічування, з|із| ЕОП|, телевізійного тракту з|із| високим дозволом, рентгенівського високовольтного генератора і рентгенівського випромінювача. Сюди ж входить штатив для дослідження, цифровий перетворювач зображення і інші компоненти.
При звичайній|звичній| методиці рентгенографії з екрану ЕОП| за допомогою 100 мм фотокамери або кінокамери перезнімається оптичне зображення на вихідному екрані перетворювача.
У цифровій же системі сигнал, що поступає|надходить| з відеокамери, аналого-цифровим перетворювачем трансформується в набір цифрових даних і передається в накопичувальний пристрій|устрій|.
...
1.3. Захворювання органів травлення.
Гастрит хронічний виявляється хронічним запаленням слизистої оболонки (у ряді випадків і більш глибоких шарів) стінки шлунку. Вельми|дуже| поширене захворювання, що становить в структурі хвороб органів травлення близько 35%, а серед захворювань шлунку - 80- 85%.
Хронічний гастрит є|з'являється,являється| результатом подальшого|дальшого| розвитку гострого гастриту, проте|однак| частіше розвивається під впливом різних шкідливих чинників|факторів| (повторні і тривалі порушення живлення|харчування|, вживання|вжиток,використання| гострої і грубої їжі, пристрасть до дуже гарячої їжі, погане розжовування, їжа|їда| усухом'ятку|всухом'ятку|, вживання|вжиток,використання| міцних спиртних напоїв). Причиною хронічного гастриту можуть бути неповноцінне живлення|харчування| (особливо дефіцит білка, заліза і вітамінів), тривалий безконтрольний прийом медикаментів, що володіють дратівливою дією на слизисту оболонку шлунку ( в т.ч.
...
2.1. Методи дослідження видільної системи.
Вроджені вади сечових шляхів (ВВСШ) складають більшість урологічних захворювань у дитячому віці, характеризуються розмаїттям клінічних форм і відносною одноманітністю симптоматики. Останнє зумовлено тим, що вади сприяють виникненню запалення нирок і сечового міхура, ознаки яких у більшості випадків є першими симптомами ВВСШ і суттєвим фактором, що погіршує загальний стан хворого [1]. ВВСШ нерідко супроводжуються різними видами розладів сечовипускання і нетримання сечі, що викликає необхідність додаткового догляду за дитиною, а в ряді випадків робить неможливим перебування хворої дитини в колективі однолітків.
Недостатня обізнаність лікарів з особливостями клінічних проявів і характером перебігу ВВСШ призводить до того, що при первинному огляді хворого висновок лікаря зводиться до встановлення діагнозу “пієлонефрит”, “цистит” і призначення необррунтованої антибактеріальної терапії, внаслідок чого втрачається час, оптимальний для корекції вади.
...
2.2. Хвороби сечовиділення.
Сечовидільна система ділиться на сечотворну (нирки|бруньки|) і сечовивідні шляхи|колії,дороги| (ниркові чашки, балії, сечоводи, сечовий міхур|пузир,пухир|, сечовивідний канал).
В процесі обміну речовин утворюються продукти розпаду. Частина цих продуктів використовується організмом, інші видаляються з нього.
Органи сечовидільної системи служать для виділення надлишку води із шкідливими речовинами з організму. До органів сечовиділення відносять:
1) нирки – орган сечоутворення і сечовиділення,
2) сечоводи – проводять сечу,
3) сечовий міхур – орган сечонакопичення.
4) сечовивідний канал або сечівник – служить для виведення сечі назовні.
Випускання сечі – процес рефлекторний. Сеча, яка надходить у сечовий міхур, спричинює підвищення тиску в ньому, що подразнює рецептори, які містяться у стінці міхура. Виникає збудження, яке доходить до центра сечовипускання в нижній частині спинного мозку.
...
Висновки
В процесі життєдіяльності організму безперервно витрачаються поживні речовини, які виконують пластичну і енергетичну функцію.
Організм відчуває постійну потребу в поживних речовинах, до яких відносяться: амінокислоти, моноцукри, гліцин і жирні кислоти. Джерелом поживних речовин є різні продукти харчування, що складаються з складних білків, жирів і вуглеводів, які в процесі травлення перетворюються на простіші речовини, здатні всмоктуватися.
Процес розщеплювання складних харчових речовин під дією ферментів на прості хімічні сполуки, які всмоктуються, транспортуються до клітин і використовуються ними, називається травленням. Послідовний ланцюг процесів, що призводить до розщеплювання харчових речовин до мономерів, здатних всмоктуватися, — називається травним конвеєром. Травний конвеєр — це складний хімічний конвеєр з вираженою спадкоємністю процесів переробки їжі у всіх відділах.
Травлення є головним компонентом функціональної системи харчування.
...
1. Анатомія людини 1, 2 т., Видання друге перероблене і доповнене під ред. Академіка РАМН професора М.Р. Саніна, «Медицина», Москва - 1993.
2. Анатомія людини під ред. Професора С.С. Михайлова, Москва «Медицина» - 1984
3. Анатомія людини. Під ред. М.Р.Санкина. - М., Медицина, 1986, в 2-х томах.
4. Анатомія та фізіологія з патологією./ Під ред. Я.І.Федонюка. Тернопіль, Укрмед-книга, 2001
5. Атлас по нормальній фізіології./ Під ред. А.В.Коробкова, С.А. Чеснова, 1986.-399 с.
6. Атлас. Анатомія людини, Р.Д. Синельников, тому 2, «Медицина», Москва - 1973 р
7. Бабский Е.Б., Зубков А.А., Косицкий Г.И., Ходоров Б.И. Физиология человека. М.: Медицина, 1972. 656 с.
8. Велика медична енциклопедія Василенко В.Х., Гальперін Э.І. і ін.
Москва, «Радянська енциклопедія», 1974.
9. Велика медична енциклопедія, М: 1991.
10. Велика Радянська Енциклопедія, том 1, 3, 4, 15, 20, 21, М., 1975
11. Вільям Ф.Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Перекладення з англ. Наук. Ред. М. Гжегоцький, В. Шевчук, О.Заячківська:-Львів:Бак, 2002-784 с.
12. Возіанов О. Ф., Сеймівський Д. А., Бліхар В. Є. Вроджені вади сечових шляхів у дітей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
13. Ганонг В.Ф. Фізіологія людини. Підручник. Львів: БаК, 2002. 784 с.
14. Гжегоцький М.Р., Зайчківська О.С. Фізіологічні та клінічні основи. / навч. Посібник.-Львів, “ Світ “ 2001.- 174 с.
15. Гжегоцький М.Р., Філімонов В.І., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г. Фізіологія людини. К.: Книга плюс, 2005. 493 с.
16. Григорьев П.Я., Яковенко А.В. Справочное руководство по гастроэнтерологии. М., 1997, 410 с.
17. Державин В. М., Казанская И. В., Вишневский Е. Л. и др. Диагностика урологических заболеваний у детей. – М.: Медицина, 1984.
18. Диагностика, лечение и профилактика обострений и осложнений кислото-зависимых и геликобактерзависимых заболеваний. МЗ РФ. Методические указания. 1997, 30 с.
19. Довідник фельдшера Бажанов Н.Н., Волков Б.П. і ін.,Москва, «Медицина», 1993.
20. Долецкий С. Я., Гельд В. Г. Современные аспекты неонатальной урологии// Вопросы детской урологии. – Таллин, 1991. – С. 24–25.
21. Захворювання печінки і жовчних шляхів Тарєєв Е.М., Москва, «Медгиз», 1961
22. Захворювання системи органів травлення Дайховській Я.І. Москва, «Медгиз», 1961.
23. Златкина А.Р. Фармакотерапия хронических болезней органов пищеварения. М., 1997,240 с.
24. Клевець М.Ю., Манько В.В. Фізіологія людини і тварин. Книга 2. Фізіологія вісцеральних систем: Навчальний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 233 с.
25. Комаров Ф.И. (ред.) соавт. Болезни пищевода и желудка. М., 1995, 220 с.
26. Коновалов А.Н., Корниенко В.Н. Компьютерная томография в нейрохирургической клинике. – М.: Медицина,1988. - 346 с.
27. Кучерів І.С. - "Фізіологія людини і тварин", Київ, "Вища школа", 1991
28. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. К.: Вища шк., 1991. 327 с.
29. Лебедев В.П. «Надниркові - залози внутрішньої секреції», Казань, 1979
30. Лікування хвороб органів травлення Гажев Б.Н., Віноградова Т.А.
Санкт-Петербург, «МІМ-Експрес», 1996.
31. Логинов А.С. со авт.Язвенная болезнь и Нр: новые аспекты патогенетической терапии. М., Медицина, 1995, 230 с.
32. Мала енциклопедія внутрішніх органів, М: 1986
33. Навчальній атлас з анатомії та фізіології / Під ред.Тоні Сміта: Львів, 2001.-240 с.
34. Ноздрачев А.Д., Баранникова Н.А., Батуев А.С. и др. Общий курс физиологии человека и животных: В 2-х кн. М.: Высш. шк., 1991. Т. 1. – 512 с. Т. 2. – 528 с.
35. Нормальна фізіологія /Під ред. М.Р.Гжегоцького:-ЛНМУ, 2004.
36. Нормальна фізіологія. / Під ред. А.Г. Агаджаняна: -М.: Медицина, 2003.
37. Нормальна фізіологія./Под ред. В.І. Філімонова:-К: Здоров’я, 1994.-608 с.
38. Основи нефрології, під ред. Е.М.Тарєєва, М., 1972
39. Основи фізіології людини. /Под ред. Б.И.Ткаченко: В 2т.,-СПб, 1994.
40. Основи фізіології, Під ред. П.Стерки - М.,Мир, 1984.
41. Патологічна фізіологія. Під ред. Н.Н.Зайло, Київ, Вища школа, 1985
42. Петербургський В. Ф., Сеймівський Д. А., Гуйван Г. І. Ультразвукова кількісна оцінка ефективності лікування обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів у дітей// Урологія. – 1999. – Т. 3, № 4. – С. 36–40.
43. Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. М.: Медицина, 1985. 544 с.
44. Физиология человека: В 3-х т. / Под ред. Р.Шмидта, Г.Тевса. М., 1996. – Т.1–3.
45. Фізілогія нирки, під ред. Ю.В.Наточина, Л., 1972
46. Фізіологія / Під ред. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. 564 с.
47. Фізіологія людини /пер. з англ. /Под ред. Р.Шмідта і Т. Тевса.- М., Мир, 1985
48. Фізіологія людини, Москва «Медицина» - 1984
49. Фізіологія людини. /Под ред. Р.Шмідта, Г.Тевса: Пер.с англ.: У 4т-М,:Мир, 1985-1986
50. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. К.: Вища школа, 2003. 463 с.
51. Эгарт Ф.М. «Надниркові залози», Москва, 1982
Купить эту работу vs Заказать новую | ||
---|---|---|
0 раз | Куплено | Выполняется индивидуально |
Не менее 40%
Исполнитель, загружая работу в «Банк готовых работ» подтверждает, что
уровень оригинальности
работы составляет не менее 40%
|
Уникальность | Выполняется индивидуально |
Сразу в личном кабинете | Доступность | Срок 1—6 дней |
6300 ₽ | Цена | от 3000 ₽ |
Не подошла эта работа?
В нашей базе 55693 Дипломной работы — поможем найти подходящую