Доволен работой автора
Информация о работе
Подробнее о работе
Специфіка мелізматики як засобу виразності у вокальній естрадно-джазовій музиці
- 70 страниц
- 2016 год
- 358 просмотров
- 0 покупок
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
Фрагменты работ
Актуальність теми. Естрадно-джазове мистецтво є найважливішим сегментом сучасної культури, в зверненні до якого культурологи та мистецтвознавці вбачають можливість збереження самобутнього мистецтва, музичного феномена, що виник у кінці XIX ст. на стику різних культур. Джаз став універсальною мовою, що сприяє міжкультурному діалогу, який об’єднує людей у всьому світі.
Сучасне мистецтво потребує від естрадно-джазового вокаліста володіння різними співочими манерами, вміння знаходити відповідний стиль у процесі інтерпретації естрадно-джазового вокального твору.
Мелізматика займає дуже важливе місце в сучасному виконавському мистецтві серед естрадно-джазових вокалістів. Нею користуються практично всі сучасні соул- та R’n’B-виконавці; кожен вокаліст прагне досконало оволодіти цією вокальною технікою. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю вивчення особливостей мелізматики як засобу виразності у вокальній естрадно-джазовій музиці.
Ступінь розробки проблеми. На сьогодні корпус праць із проблем, особливостей та специфіки мелізматики як виразного засобу в музичному мистецтві, зокрема у вокальній естрадно-джазовій музиці, становлять численні наукові дослідження. Так, у сучасній науці ця проблематика репрезентована багатьма працями.
Методичні аспекти проблеми, накопичений практичний досвід з питань проблем стилю та художньої інтерпретації знайшли відображення в дослідженнях Д. Рабіновича, В. Москаленка, В. Грачьова, О. Катрич та ін.
РОЗДІЛ 1. МЕЛІЗМИ ЯК ТЕХНІЧНИЙ ТА ХУДОЖНІЙ ЗАСІБ
1.1. Термінологічні аспекти поняття «мелізматика»
Звертаючись до етимології слова «мелізматика», зазначимо, що це слово має як загальне значення, так і більш конкретний зміст. Мелізматика (або орнаментика) – вчення про прикрасу мелодії. Поняття «орнаментика» частіше використовується в музикознавстві щодо XVI – XIX ст.
І в музикознавстві, і у виконавській практиці під орнаментом мають на увазі існування лише додаткового елемента зовнішньої природи, що прикрашає основні структури музичного тексту (мелізми). Тим не менш, орнамент може мати й інші структурні та змістовні характеристики.
У фундаментальному дослідженні М. Г. Арановского «Синтаксична структура мелодії» розглядається явище музичного орнаменту як взаємодія «шару основи» й «шару орнаментації». Автор визначив принципи співвідношення цих шарів: «принцип взаємодоповнюваності», «принцип зрощення», «принцип включення» [3, с. 110]. Шар орнаментації («візерунок») проявляється над шаром основи («зовнішній» орнамент) або поміщається між тонами мелодійного малюнка за принципом інкрустації («внутрішньо тематичний» орнамент) [3, с. 112].
В сучасній естрадно-джазовій музиці більш розповсюдженим є використання терміну «мелізматика». У більш вузькому значенні мелізматика є принципом виконання мелодійної лінії.
Отже, мелізм (грец. Melisma – пісня, мелодія) – це мелодійна прикраса звуку, що змінює темп та ритмічний малюнок мелодії. Позначається в нотному зображенні спеціальними знаками або дрібними нотами.
Музичне мистецтво естради займає особливе місце в сучасній культурі. Естрада вражає своїх шанувальників експресивністю, безпосереднім зв’язком з рухом і ритмом, барвистістю сценічного втілення, досить простим, порівняно з академічним мистецтвом, змістом і емоційним ладом творів, який втілюється в нескладну для сприйняття мову.
Джазовий вокал в історії мав свої злети й падіння, але завжди відроджувався зусиллями великих музикантів. І зараз на сцену виходить нове покоління виконавців, які стирають межу між вокальним та інструментальним мисленням. Це пов’язано з тим, що, крім вокальних даних, ці музиканти є ще й приголомшливі інструменталісти. У зв’язку з цим можна згадати Боббі МакФерріна, який, крім джазових концертів, виступає як диригент симфонічного оркестру або Даяну Кроол, яка, крім видатних вокальних даних, демонструє феноменальне володіння фортепіано. Цей список може продовжити Стінг – професійний басгітаріст, Стіві Уандер – клавішник, Джонні Мітчелл – гітаристка.
Мелізматика займає дуже важливе місце в сучасному виконавському мистецтві серед естрадно-джазових вокалістів. Нею користуються практично всі сучасні соул та джазові виконавці, кожен вокаліст прагне досконало оволодіти дрібною вокальною технікою.
Метою дослідження було визначення ролі специфіки мелізматики як засобу виразності у вокальній естрадно-джазовій музиці.
Для досягення вказаної мети були вирішені такі дослідницькі завдання:
визначено термінологічні аспекти поняття «мелізматика»;
розглянуто питання виникнення мелізматики в контексті історико-культурних епох;
охарактеризовано стилістичні особливості джазу та соул-музики;
проаналізовано специфіку застосування прийомів мелізматики соул та джазовими виконавцями.
У джазовому виконавстві на перший план виступає особистість музиканта як носія синтетичного роду творчості та перекладача художньої інформації, тому такий тип творця містить у собі якості композитора (вміння імпровізувати, тим самим втілюючи свою власну думку під час процесу виконання) й виконавця (інтерпретатора).
Джазовий вокаліст не обмежений нотним текстом і вказівками композитора, у певному сенсі сам співак є автором. Оскільки при створенні імпровізації задум і його втілення здійснюються одночасно, значить, він визначається безпосередньо самим творчим процесом.
Список використаних джерел
1. Алексеев А. Д. Из истории фортепианной педагогики. Руководства по игре на клавишно-струнных инструментах (от эпохи Возрождения до середины XIX века) / А. Д. Алексеев. – Киев : «Музична Україна». – 165 с.
2. Арановский М. Г. Мышление, язык, семантика / М. Г. Арановский // Проблемы музыкального мышления / Сост. М. Г. Арановский. М. : Музыка, 1974. – С. 90–128.
3. Арановский М. Г. Синтаксическая структура мелодии / М. Г. Арановский. – М. : Музыка, 1991. – 320 с.
4. Барбан Е. С. Черная музыка, белая свобода / Е. Барбан. – СПб. : Композитор, 2007. – 284 с.
5. Баташев А. Н. Советский джаз : ист. очерк / А. Н. Баташев. – М. : Музыка, 1972. – 175 с.
6. Барбан Е. С. Джазовые диалоги / Е. С. Барбан. – Спб. : Композитор, 2006. – 304 с.
7. Барбан Е. С. Джазовые опыты / Е. С. Барбан. – СПб. : Композитор, 2007. – 336 с.
8. Бейшлаг А. Орнаментика в музыке / А. Бейшлаг. – М. : Музыка, 1978. – 410 с.
9. Бодки Э. Интерпретация клавирный произведений И. С. Баха / Э. Бодки. – М., 1993. – 388 с.
10. Верменич Ю. Т. Джаз: история, стили, мастера / Ю. Т. Верминич. – СПб. : Лань; Планета музыки, 2007. – 607 с.
11. Верменич Ю. Г. … И весь этот джаз / Ю. Г. Верменич. – СПб. : Невский фонд, 2005. – 448 с.
12. Гарсия Н. Новый вокальный курс. Практическое руководство по созданию и совершенствованию техники эстрадно-джазового певческого голоса / Н. Гарсия. – М., 2001. – 236 с.
13. Давыдов С. К вопросу об интерпретации текстов джазовой музыки / С. Давыдов // Текст музичного твору: практика і теорія : збірка статей. – Київ, 2001. – Вып. 7.– С. 180–191.
14. Дрожжина Н. В. Вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради : автореф. дис. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / Н. В. Дрожжина. – Харків, 2008. – 18 с.
15. Дрожжина Н. В. Розвиток виконавських здібностей вокалістів у контексті музичного мистецтва естради / Н. В. Дрожжина // Проблеми педагогіки мистецтва. Серія : Музична педагогіка і мистецтвознавство : зб. ст. – Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2007. – Вип. 1. – С. 118–129.
16. Зайцев Г. Б. История джаза : учеб. пособие / Г. Б. Зайцев. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2001. – 117 с.
17. Исаева И. О. Эстрадное пение. Экспресс-курс развития вокальных способностей / И.О. Исаева. – М. : АСТ: Астрель, 2007. – 319 с.
18. Карягина А. Джазовый вокал : практическое пособие для начинающих / А. Карягина. – СПб. : Лань, 2008. – 48 с.
19. Келдыш Ю. В. Музыкальная энциклопедия : В 6-ти томах / Ю. В. Келдыш. – М. : Советский композитор, 1978. – Т. 4. – 976 с.
20. Кинус Ю. Г. Из истории джазового исполнительства / Ю. Г. Кинус. – Ростов на Дону : Феникс, 2009. – 350 с.
21. Конен В. История джаза / В. Конен. – М. : Советский композитор, 1984. – 312 с.
22. Корнев П. К. Джаз в культурном пространстве ХХ века : автореф. дисс. ...канд. культурологии / П. К. Корнев. – СПб. : СПбГУКИ, 2009. – 22 с.
23. Коробка В. И. Вокал в популярной музыке / В. И. Коробка. – М. : Студия «Рекорд», 1989. – 46 с.
24. Коротков С. А. История современной музыки : Курс лекций / С. А. Коротков. – К. : Продюсерский центр LAV-studio, ТОО ЦУИ «КИЙ», 1996. – 291 с.
25. Красникова Т. Н. Фактура в музыке ХХ века : автореф. дисс. ...доктор. искусствоведения : 17.0002 / Т. Н. Красникова. – Москва, 2009. – 54 с.
26. Кройц А. Орнаментика в клавирных произведениях И. С. Бах / А. Кройц // А. Бейшлаг. – М. : Музыка, 1978. – С. 311–318.
27. Лившиц Д. Р. Феномен импровизации в джазе : автореф. дис. ... канд. искусствоведения : 17.00.02 / Д. Р. Лившиц. – Н. Новгород, 2003. – 26 c.
28. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: В 2 кн. Кн. 1: От античности к ХУШ веку / Т. Ливанова. – М. : Музыка, 1986. – 462 с.
29. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: В 2 кн. Кн. 2: От Баха к Моцарту / Т. Ливанова. – М. : Музыка, 1987. – 469 с.
30. Любомудрова Н. Методика игры на фортепиано / Н. Любомудрова. – М., 1982. – 146 с.
31. Мальцев С. М. О психологии музыкальной импровизации / С. М. Мальцев. – М.: Музыка. – 88 с.
32. Матюхина М. В. Влияние джаза на профессиональное композиторское творчество Западной Европы первых десятилетий XX века : автореф. дисс. … канд. Искусствоведения / М. В. Матюхина. – М., 2003. – 23 с.
33. Музична естрада : словник / уклад. В. М. Откидач. – Х. : Видав. І. В. Якубенко, 2004. – 445 с.
34. Овчаров И. В. Импровизация в музыке : сущность, структура, методы формирования и профессионального совершенствования в процессе музыкальных занятий (на материале учебной работы в классах эстрадно-джазового искусства) : автореф. канд. пед. наук : 13.00.08 / И. В. Овчаров. – Белгород, 2011. – 34 с.
35. Сапонов М. А. Искусство импровизации / М. А. Сапонов. – М., 1982. –80 с.
36. Сахнова И. В. Вокальное обучение будущих специалистов музыкальной эстрады в вузах культуры и искусств : автореф. дисс. … канд. педагог. наук / И. В. Сахнова. М., 2008. – 25 с.
37. Смаглій Г. Основи теорії музики : підручник / Г. Смаглій, Л. Маловик. – 2 -ге вид., доп. І перероб. – Х. : Факт, 2001. – 384 с.
38. Сокол А.В. Теория музыкальной артикуляции / А. В. Сокол. – Одесса : ОКФА, 1996. – 206 с.
39. Соколова Т. Орнамент почерк эпохи / Т. Соколова. – Л. : Искусство, 1972. – 148 с.
40. Стасько Г. Є. Психотехніка співу у сучасній вокальній педагогіці / Г. Є. Стасько. – Івано-Франківськ : Вид.-во: ПНУ ім. В.Стефаника, 2011. – 175 с.
41. Степурко О. М. Скет импровизация / О. М. Степурко. – Камертон, 2006. – 78 с.
42. Чугунов Ю. Эстрадно-джазовый вокал / Ю. Чугунов // Джазовая мозаика. – М., 1997. – С. 72–78.
43. Юцевич Ю. Словарь музыкальных терминов / Ю. Юцевич. – 3-е изд., перераб., дополн. – К. : Муз. Україна, 1988. – 263 с. : ил.
44. Stoloff B. Vocal improvisation (Techniques scat) / Bob Stoloff. – New York: Gerard and Sarzin Publishing Co., 1972. – p. 130.
Форма заказа новой работы
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
