спасибо за работу
Информация о работе
Подробнее о работе
Хвороби рослин
- 20 страниц
- 2018 год
- 82 просмотра
- 0 покупок
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
Фрагменты работ
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 6
1.1. Поняття про хворобу рослин і патологічний процес 6
1.2. Характеристика неінфекційних хвороб, їх причини 7
1.3. Основні збудники інфекційних хвороб рослин 9
1.4. Інтегрована система захисту рослин 10
1.5. Імунітет рослин до інфекційних хвороб 11
2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 13
2.1 Бура листкова іржа пшениці 13
2.2. Борошниста роса цукрового буряка 14
2.3. Сіра гниль соняшника 16
2.4. Антракноз гарбузових культур 18
ВИСНОВКИ 20
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 21
1.1. Поняття про хворобу рослин і патологічний процес
Під хворобою рослини розуміють порушення нормальних фізіологічних функцій, яке виникає під впливом патогенну (збудника хвороби) або несприятливих умов середовища та приводить до зниження продуктивності або повної загибелі рослини.
Інтенсивність розвитку хвороби залежить від патогенності її збудника, стійкості рослини та умов навколишнього середовища.
В залежності від умов навколишнього середовища хвороба може або затухати, або розвиватися більш інтенсивно. Тому вивчення взаємодії між ланками цього ланцюжку дає можливість виявити шляхи управління патологічним процесом, а іноді й попередити його розвиток.
Патологічний процес - це зміни в життєдіяльності рослин, що виникають в результаті хвороби і супроводжуються характерними порушеннями фізіологічних функцій органів та викликають анатомо-морфологічні зміни.
...
1.2. Характеристика неінфекційних хвороб, їх причини
Класифікація неінфекційних хвороб, викликаних абіотичними факторами:
• хвороби викликані несприятливими метеорологічними умовами (зниженими і підвищеними температурами ґрунту та повітря, посухою, перезволоженням, градобоєм і т.д.);
• хвороби, викликані несприятливими ґрунтовими умовами (реакцією середовища, наявністю токсичних для рослин речовин, несприятливим гранулометричним складом та іншими відхиленнями від оптимуму);
• хвороби, викликані несприятливими умовами мінерального живлення - захворювання, тісно пов’язані з ґрунтовими умовами, але виділяються в окрему групу у зв’язку зі специфікою етіології і симптоматики. Пов’язані з голодуванням рослин по відношенню до різних елементів і входять у предмет вивчення агрохімії;
• хвороби, викликані застосуванням пестицидів (ятрогенні впливи).
...
1.3. Основні збудники інфекційних хвороб рослин
Хвороби, які виникають в результаті впливу патогенних для рослин організмів, називаються інфекційними, або паразитарними. Вони здатні передаватись від однієї рослини іншій.
Збудниками інфекційних хвороб рослин є гриби, бактерії, актиноміцети, віруси і віро їди, мікоплазми, квіткові рослини-паразити.
Паразитизм у рослин - це явище внаслідок якого збудник хвороби (патогенн) існує за рахунок готових органічних речовин тканин рослини-господаря.
Ендопаразити паразитують у внутрішніх органах, тканинах та клітинах рослини-живителя (збудники кіли капусти і раку картоплі, псевдо борошнисті роси, віруси, віро їди, мікоплазми).
Ектопаразити живуть на зовнішніх покривних тканинах рослин (справжні борошнисті роси, повитиці, заразихи).
Сапрофіти - це організми, які живляться органічною речовиною відмерлих рослинних решток (найпростіші, бактерії, гриби).
...
1.4. Інтегрована система захисту рослин
Надійний захист сільськогосподарських культур від хвороб можна забезпечити тільки системою (комплексом) захисних заходів – інтегрованим методом.
Система заходів по боротьбі з хворобами рослин - це сполучення різних науково обґрунтованих, перевірених практикою прийомів, які забезпечують, з одної сторони, створення сприятливих умов для розвитку рослин і підвищення стійкості їх до патогенів, з іншої - пригнічення розвитку збудників хвороб і максимальне зниження втрат врожаю спричинене фітопатогенами.
Основні методи боротьби із збудниками хвороб:
• селекційно-генетичний,
• агротехнічний;
• біологічний;
• фізико-механічний;
• хімічний;
• карантин рослин.
Селекційно-генетичний метод ґрунтується на створенні та впровадження у виробництво сортів і гібридів, нечутливих до розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень.
...
1.5. Імунітет рослин до інфекційних хвороб
Стійкість рослин проявляється або в повній відсутності захворювання, або в незначному розвитку хвороби. Ступінь стійкості може бути різною.
Імунітет - це стійкість рослин по відношенню до фіпатогену.
Типи прояву імунітету у рослин: Існує два типи імунітету - вроджений і набутий.
Вроджений, або природний імунітет - це властивість рослини, яка передається спадково. Вроджений імунітет буває активний і пасивний.
Активний імунітет - це властивість рослин протистояти зараженню і розповсюдженню хвороби, проявляється тільки при нападі збудника. В цьому випадку в рослині проявляються захисні реакції. Більш інтенсивно протікає реакція над сприйняття (утворення некрозів під дією антитоксинів, антиферментів та інших продуктів, які утворюються в рослині у відповідь на вторгнення паразиту).
...
2.1 Бура листкова іржа пшениці
Збудник – дводомний гриб Puccinia recondita f .sp. tritici Rob. ex Desm (P. triticina Erikss).
Рисунок 2.1. бура листкова іржа
Поширена повсюди, особливо в Лісостепу, на Поліссі, а в степовій зоні – в умовах зрошення.
Шкідливість. Втрати врожаю від бурої іржі залежать від строків максимального її розвитку, стійкості сорту, технології вирощування і можуть досягати від 3 до 10-15 ц/га і більше. При цьому значно погіршуються якісні показники: зменшується натура зерна, скловидність, вміст сирої клейковини, сила борошна.
Ознаки ураження. З’являється хвороба переважно на листках, рідше - на листкових піхвах та стеблах. Спочатку, як правило, на верхньому боці листків виникають безладно розміщені іржасто-бурі урединії. З часом епідерміс розривається, урединіоспори звільняються, розносяться вітром, краплями дощу. Пізніше, через 10-15 днів, під епідермісом утворюються теліопустули чорного кольору з теліоспорами.
...
2.2. Борошниста роса цукрового буряка
Поширення. Захворювання виявляють в усіх районах бурякосіяння, але частіше у південних на рослинах першого і другого року вирощування.
Рисунок 2.2. борошниста роса цукрового буряка
Ознаки ураження. Перші ознаки хвороби проявляються на листках з верхнього і нижнього боків у вигляді білого павутиння, яке швидко розростається і формує білий суцільний наліт. Його можна спостерігати на стеблах і клубочках насіння буряку. Згодом наліт ущільнюється, й уражені органи рости стають ніби посилані борошном, тому хвороба дістала назву борошнистої роси. При струшуванні таких листків наліт порошить. У другій половині літа на нальоті з’являються спочатку бурі, а пізніше чорні клейстотеції.
Розвиток хвороби. Захворювання викликає сумчастий гриб Erysiphe communis Grev. f. betae Poteb. порядку Erysiphales.
...
2.3. Сіра гниль соняшника
Збудник хвороби – недосконалий гриб Botrytis cinerea Pers.
Рисунок 2.3. Сіра гниль соняшника
Поширення. Сіра гниль шкодить соняшнику протягом всього періоду вегетації рослин в більшості районів його вирощування.
Шкідливість хвороби проявляється в зрідженості посівів через загибель уражених рослин, зниженні врожаю на 5-25 %, погіршенні посівних якостей та товарних властивостей насіння (різко знижується схожість насіння, вміст олії знижується на 10 %, кислотне число олії зростає в 10-100 разів, що робить її непридатною для вживання в їжу).
Ознаки ураження. Найбільш сильно патогенні властивості збудника проявляються в зонах достатнього зволоження, де часто спостерігається пліснявіння висіяного насіння і сходів, а також їх в'янення і загибель (частіше у фази сім'ядольних і 1-2 пари справжніх листків) через ураження гниллю кореневої системи, особливо на полях ранніх строків сівби.
...
2.4. Антракноз гарбузових культур
Антракноз гарбузових культур викликають гриби з відділу Аскоміцети (Ascomycota). Антракноз гарбузових вражає наступні культури: кавун, диня, огірок, іноді гарбуз.
Рисунок 2.4. Антракноз гарбуза
Захворювання з`являється на всіх надземних органах рослин, але найсильніше симптоми помітні на плодах. На листі уражених інфекцією рослин з`являються округлі блідо-зелені плями, обмежені жилками. П`ята поступово зливаються, охоплюючи значну частину листа. Поступово листя повністю буріють, засихають, стають ламкими. На плодах захворювання проявляється у вигляді вдавлених блідо-зелених плям, що нагадують виразки. Плоди темніють, стають гіркими і загнивають. На черешках і стеблах плями вдавлені, подовжені, мокнучі, буро-жовті. В уражених місцях стебло надломлюється і в результаті рослина гине. При високій вологості на поверхні плям з`являється рожевий наліт споро ношення гриба, а потім формуються склероції у вигляді чорних крапок.
...
ВИСНОВКИ
Незважаючи на різноманітність симптомів, їх все-таки набагато менше, ніж причин, що викликають їх. Наприклад, в'янення рослин може бути викликано посухою, деякими грибами, бактеріями і вірусами. Причини у кожному випадку різні, проте, наслідок один і той же - недостатнє насичення тканин водою і в результаті цього в'янення рослин.
Поява бурих плям на листах пшениці викликається дводомним грибом, борошниста роса цукрового буряка проявляється білим павутинням на листах буряка, сіра гниль соняшника викликається недосконалим грибом Botrytis cinerea Pers. Сіра гниль шкодить соняшнику протягом всього періоду вегетації рослин в більшості районів його вирощування. Антракноз проявляється на всіх надземних органах рослин, але найсильніше симптоми помітні на плодах. На листі уражених інфекцією рослин з`являються округлі блідо-зелені плями, обмежені жилками. а пожовтіння листя - вірусами і недоліком в ґрунті заліза.
Подібних прикладів можна навести дуже багато.
...
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Бредли С. Защита растений / Стивен Бредли. – Москва : Кладезь-Букс, 2003. – 143 с.
2. Бровдій В. М. Біологічний захист рослин / В. М. Бровдій, В. В. Гулий, В. П. Федоренко. – К. : Світ, 2004. – 348 с.
3. Верещагин Л. Н. Вредители и болезни зерновых колосовых культур / Л. Н. Верещагин. – К. : Юнівест Маркетинг, 2001. – 128 с.
4. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. – К., 1988. – 70 с.
5. Довідник із захисту рослин / за ред. М. П. Лісового. – К. : Урожай, 1999. – 744 с.
6. Євтушенко М. Д. Фітофармакологія : підручник / [М. Д. Євтушенко, Ф. М. Марютін, В. П. Туренко, В. М. Жеребко, М. П. Секун]. – К. : Вища освіта, 2004. – 432 с.
7. Защита растений от болезней / под ред. В. А. Шкаликова. – Москва : Ко- лос, 2001. – 244 с.
Форма заказа новой работы
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
