1.1 Проблема хімічної залежності у сучасній Україні
1.2 Поняття хімічної залежності, її біопсихосоціальна природа, механізми та закономірності формування
1.3 Чинники хімічної залежності
1.4 Критерії визначення хімічної залежності
Висновки до розділу 1
2.1 Індивідуальні та групові форми роботи
2.2 Використання програм реабілітації
2.3 Психокорекційна робота
3.1 Методи і методики дослідження
3.2 Вибірка і процедура дослідження
3.3 Аналіз результатів дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.1 Проблема хімічної залежності у сучасній Україні
Кількість хімічнозалежних зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики близько 100 тисяч (за офіційними даними). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і складає 800-900 тисяч, а тенета наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків [34].
Молоді необхідно усвідомити, що вживання хімічно небезпечних речовин не просто шкодить здоров’ю людини, а й знищує, вбиває її. Наркоманія – це насамперед проблема молоді. Дослідження показали, що середній вік початку прийому наркотиків – 13-15 років, а в деяких містах нашої країни ще менший – 9-13 років. Наркоманія – це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається. Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому наркотиків становить 7 років.
...
1.2 Поняття хімічної залежності, її біопсихосоціальна природа, механізми та закономірності формування
Хімічна залежність - це не розбещеність, не безвольність, не аморальність, не відсутність любові до близьких, не результат якого-небудь іншого захворювання. Усі перераховані вище пороки - це результат і прояв первинного захворювання, хімічної залежності від речовин, що викликають зміни настрою [35]. Хімічна залежність - це глобальне захворювання розуму, душі, тіла. Іншими словами, хвороба уражає людини на багатьох рівнях.
Розглянемо фізичний рівень: людина попадає в хімічну залежність від речовини. Це своєрідний полон, що згодом перетворюється в рабство. Хімічна речовина (алкоголь або наркотик) циркулює по організму, впливаючи в обмін речовин, уражаючи численні органи і системи.
...
1.3 Чинники хімічної залежності
Людина – істота соціальна. Усі ми невідривно зв'язані із соціумом. Соціум – це наша родина, друзі, колеги, сусіди, суспільство в цілому. І на соціальному рівні є передумови для розвитку наркоманії [21].
Деякі соціальні передумови: вживання хімічних речовин (алкоголь, тютюн) - традиційно і легально, вживання - соціальна норма, нормально не вживати ( скажемо алкоголь, тютюн або маріхуану), неповна родина, нездорова атмосфера в родині (навіть у повній), часті переїзди, залежність у родині, доступність речовин, мода, реклама - не тільки пряма реклама алкогольних напоїв, але і непряма, наприклад реклама знеболюючих таблеток, відсутність чітких життєвих орієнтирів, розірвана зв'язок поколінь, відсутність позитивного дорослого - прикладу здорової моделі поводження.
...
1.4 Критерії визначення хімічної залежності
Хімічна залежність. Ця стадія нагадує точку відліку, коли кількісні процеси переходять у нову якість функціонування організму і психіки людини. Тоді алкоголь і наркотики для залежної людини стають важливіше повітря і води, тому що вони, на його думку, визначають фізичний і емоційний стан.
Ознаки і симптоми можливого вживання хімічних речовин.
Фізіологічні ознаки: блідість шкіри; розширені або звужені зіниці, що почервоніли або мутні очі; уповільнена, незв'язна мова; втрата апетиту, схуднення або надмірне вживання їжі; хронічний кашель; погана координація рухів (пошатывание або спотыкание).
...
2.1 Індивідуальні та групові форми роботи
Розрізняють психологічну форми роботи: індивідуальну і групову.
У першому випадку відбувається безпосередній вплив на конкретну людину з боку психолога, який використовує для цього різні методи роботи.
У другому – вплив здійснюється на групу людей, як правило близьких за віком і які мають майже подібні проблемами. Тут вплив на конкретного індивіда здійснюється шляхом організації спеціального процесу взаємодії учасників групи, у результаті якого і досягається мета корекції.
Незважаючи на розмаїтість формулювань, можна сказати, що психологічна корекція як вид психологічної практики - діяльність психотерапевта, яка направлена на усунення людини від різних психологічних і соматичних проблем за допомогою психологічних методів.
У загальному вигляді можна виділити дві загальні моделі в ділянці психологічної корекції. Перша з них дотримує медичної моделі взаємодії психотерапевта і клієнта (пацієнта).
...
2.2 Використання програм реабілітації
Поняття реабілітації за своїм смислом і походженням означає відновлення втраченої здатності, повернення певної якості після того, як вона з якихось причин зазнала негативних змін. Рольова реабілітація - це реабілітація засобами рольових методів практичної психології. В звичайному розумінні реабілітація - це прерогатива психокорекції чи психотерапії. Реабілітаційна педагогіка повинна поєднувати в собі психотерапевтичні функції з традиційними цілями та завданнями навчання та виховання, тобто не лише формувати, розвивати, а й усувати ті перешкоди, які виникають на шляху нормального розвитку особистості.
Особистісно-рольовий підхід не новий для педагогіки. Проте, не зважаючи на те, що рольова гра вважається одним з важливих методів навчання (особливо, коли йдеться про вироблення професійних навичок), ще дуже рано говорити про вичерпне використання ігрових методів в педагогіці.
...
2.3 Психокорекційна робота
Психологічна корекція базується на консультуванні і припускає цілеспрямований психологічний вплив на клієнта або пацієнта з метою приведення його психічного стану до норми у випадках діагностики в нього яких-небудь характерологічних девіацій або особистісних аномалій, а також для освоєння їм якої-небудь діяльності. Психологічна корекція в клінічній психології спрямована на активне зовнішнє втручання у формування адекватного і шуканого психічного стану людини, його активності і щиросердечного комфорту, гармонізації його відносин із соціальним оточенням [7].
Цілями застосування психологічної корекції (психокорекції) є оптимізація, виправлення і приведення в норму яких-небудь психічних функцій людини, відхилень від оптимального рівня його індивідуально-психологічних особливостей і здібностей. Виділяється п'ять видів стратегій психокорекції (Ю.С.
...
Висновки до розділу 1
Проблема хімічної залежності на сьогодні стоїть досить гостро. Хімічна залежність призводить до різких змін в психічній діяльності людини, змінюється поведінка, ставлення до оточуючого світу, життєві пріоритети, відношення до близьких людей, порушуються родинні стосунки. Виділяють кілька стадій розвитку залежності від психостимуляторів: попередники, експериментування, толерантність, пристрасть, залежність. До чинників, які сприяють формуванню належать біологічні, соціальні, психологічні та медичні. Критерії, які визначають хімічну залежність людини, є наступні: фізіологічні та поведінкові.
РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ОСОБАМИ З ХІМІЧНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ
У другому розділі розглядаються особливості соціальної роботи з особами з хімічною залежністю, розглянуто індивідуальні та групові форми роботи, використання програм реабілітації, психокорекційна робота.
2.1 Індивідуальні та групові форми роботи
Розрізняють психологічну форми роботи: індивідуальну і групову.
...
3.1 Методи і методики дослідження
Мета дослідження – за допомогою методик провести дослідження бачення ідеального та реального образу друга серед оточуючих.
Об`єкт дослідження – особи з різним рівнем хімічної залежності.
Предмет дослідження – взаємовідносини в малих групах.
Завдання дослідження:
• провести методику Т. Лірі;
• провести методику М. Рокича;
• проаналізувати результати дослідження.
Методика створена Т. Лірі використовується для дослідження уявлень суб`єкта про себе та ідеальне „Я”, а також для вивчення взаємовідносин в малих групах. За допомогою даної методики виявляють переважаючий тип ставлення до людей в самооцінці та взаємооцінці. Схема Т. Лірі основана на припущеннях, що чим ближче результати досліджуваного до центра кола, тим сильніше взаємозв`язок цих двох змінних. Опитувальник містить 128 оцінних суджень, яз яких в кожному по 8 типів ставлень утворюють 16 пунктів, впорядкованих за зростаючою інтенсивністю.
...
3.2 Вибірка і процедура дослідження
Дослідження проводилось анонімно, кожному з опитаних присвоювався порядковий номер від 1-го до 60-го. Таким чином забезпечувалась анонімність. Кожен з опитаних заповнював бланк добровільно та самостійно.
Кількість осіб, що взяла участь у дослідженні складала 60 чоловік, серед яких 30 – жіночої статі та 30 чоловічої, віком від 18 до 40 років.
Респондентові пред'явлені два списки цінностей (по 18 у кожному), або на аркушах папера за абеткою, або на картках. У списках піддослідний привласнює кожної цінності ранговий номер, а картки розкладає одну по одній за значимістю. Остання форма подачі матеріалу дає більш надійні результати. Спочатку пред'являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.
Інструкція: "Зараз Вам буде пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей. Ваша задача - розкласти їх по порядку значимості для Вас як принципів, якими Ви керуєтеся у Вашому житті.
Кожна цінність написана на окремій картці.
...
3.3 Аналіз результатів дослідження
За методикою Лірі ми одержали такі результати щодо переважаючих типів відношення до оточуючих:
1. Авторитарний тип характеризує людину як диктатора, деспота, сильна особистість у всіх сферах діяльності; всіх повчає, в усьому намагається нав`язати власну думку, не сприймає поради інших, енергійна людина, успішно веде справи, вимагає до себе поваги, впевнена в собі людина, наполеглива. Даний тип виявився характерним для 5 опитаних респондентів.
ІІ. Егоїстичний тип характерний для 3 опитаних респондентів. Людина намагається бути всіма, але одночасно в стороні від усіх, самолюбива, незалежна, труднощі перекладає на інших, хвалькувата, самовдоволена, егоїстична, орієнтована лише на себе.
ІІІ. Агресивний тип відношення до оточуючих виявили 7 осіб (середній бал 8-11).
...
Висновки до розділу 1
Проблема хімічної залежності на сьогодні стоїть досить гостро. Хімічна залежність призводить до різких змін в психічній діяльності людини, змінюється поведінка, ставлення до оточуючого світу, життєві пріоритети, відношення до близьких людей, порушуються родинні стосунки. Виділяють кілька стадій розвитку залежності від психостимуляторів: попередники, експериментування, толерантність, пристрасть, залежність. До чинників, які сприяють формуванню належать біологічні, соціальні, психологічні та медичні. Критерії, які визначають хімічну залежність людини, є наступні: фізіологічні та поведінкові.
РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ОСОБАМИ З ХІМІЧНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ
У другому розділі розглядаються особливості соціальної роботи з особами з хімічною залежністю, розглянуто індивідуальні та групові форми роботи, використання програм реабілітації, психокорекційна робота.
2.1 Індивідуальні та групові форми роботи
Розрізняють психологічну форми роботи: індивідуальну і групову.
...
ВИСНОВКИ
Хімічна залежність – це насамперед проблеми молоді. Соціологічні дослідження показали, що середній вік початку прийому наркотиків – 13-15 років, а в деяких містах нашої країни ще нижчий – 9-13 років. Наркоманія – це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається. Отже проблема хімічної залежності в суспільстві несе в собі соціальну, біологічну та психологічну небезпеки. Особливо небезпечною є хімічна залежність від наркотиків, яка в Україні має свої характерні особливості. Якщо в більшості країн споживання наркотиків – справа особиста, то у нас вона має груповий характер. Це, між іншим, призводить до розповсюдження серед наркозалежних спільних хвороб, а також до формування окремої субкультури, до поширення мережі "вторинних" кримінальних стосунків, і в кінцевому рахунку – до соціальної маргиналізації споживачів наркотиків.
...