Спасибо большое автору! Работа выполнена очень большая и раньше срока! Всё четко! Автора советую
Информация о работе
Подробнее о работе
РЕЛЕЇВСЬКЕ ТА МАНДЕЛЬШТАМ-БРІЛЛЮЕНІВСЬКЕ РОЗСІЮВАННЯ СВІТЛА В СКЛОВИДНИХ ХАЛЬКОГЕНІДАХ
- 26 страниц
- 2014 год
- 223 просмотра
- 0 покупок
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
Фрагменты работ
РОЗДІЛ 1
Методика дослідження, аналізу спектрів РМБР і короткий опис експериментальної установки
1.1. Схема експериментальної установки та методика вимірювань
Дослідження спектрів розсіювання МБР проводилися на експериментальній установці, типова схема якої описана в [11,14]. Блок-схема спектрометра представлена на рис.3.1. Розсіювання РМБР збуджувалося гелій-неоновим лазером ЛГН-215 потужністю ~ 50 мВт. Промінь світла від лазера проходить через пластинку λ/2 для обертання площини поляризації та фокусується на зразок лінзою. Промінь, що пройшов через зразок, збирається конусом з чорною поверхнею. Розсіяне під кутом 900 світло, збирається об’єктивом та фокусується на апертурну діафрагму. Після діафрагми світло збирається в паралельний пучок лінзою і падає на інтерферометр Фабрі-Перо (ІФП). Для забезпечення триразового проходу розсіюваного світла через інтерферометр встановлено дві мультипризми. Світло, що пройшло, збирається лінзою та фокусується на вихідну діафрагму. Далі встановлено лінзу, у фокальній площині якої знаходиться фотокатод фотоелектронного помножувача (ФЕП) типу ФЄУ-106. В даній установці реалізована фотоелектрична схема реєстрації методом „рахунку фотонів”. Сигнал з ФЕП подається на електрофотометр, а далі на вхід Y двокоординатного самописця. Фокусні відстані та діаметри діафрагм вибиралися згідно роботи [11]. Для отримання найбільш високої різкості інтерференційної картини та її інтенсивності. В даній установці використаний плоский ІФП типу ИТ-51-30, що сканується тиском. Основні характеристики спектрометра: всі величини, розраховані для довжини хвилі гелій-неонового лазера (λ=6328Ǻ) при базі інтерферометра D=1.992 мм коефіцієнтом відбивання пластин інтерферометра r=91.6%. Роздільна здатність: R=2πD /λ(1-r)=3.3•105. Область дисперсії:Δν=1/2D=2.51 см-1. При даній області дисперсії та на довжині хвилі випромінювання гелій-неонового лазеру, різкість інтерференційних смуг складала порядку 35, ширина апаратної функції – δν = 0.07 см-1. Для забезпечення сканування тиском інтерферометр сполучений з форвакуумним насосом. Оскільки зміна показника заломлення. повітря (зміна оптичної довжини ходу променя в ІФП) відбувається лінійно зі зміною тиску, до системи форвакуумний насос – ІФП включено інтегральний перетворювач тиску типу ІПТА – 0.1. Виводи даного перетворювача підключені на вхід Х самописця, що забезпечує лінійну розгортку спектра розсіювання. Для проведення температурних вимірювань зразки поміщалися в кріостат системи УТРЕКС. Вимірювання температури здійснювалися мідь-константановою термопарою. Температура в кріостаті стабілізувалася з точністю не гірше 0.25 К, а загальна похибка її визначення була не гірше 0.5 К. Для кожної температурної точки досліджуваний зразок повільно охолоджували та витримували протягом 7-10 хв. Для стабілізації температури. Далі проводили запис спектру розсіювання і цикл повторювали знову. Такий режим забезпечував майже стаціонарні вимірювання швидкості та затухання гіперзвуку.
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Методика дослідження, аналізу спектрів РМБР і короткий опис експериментальної установки…………………………………………………. . 5
1.1 Схема експериментальної установки та методика вимірювань….. 5
1.2Розрахунок структурно-чутливих параметрів скловидних
матеріалів по спектрам РМБР……………………………………....................... 7
Розділ 2.Теорія розсіювання світла та будова скловидних сплавів………….. 11
2.1. Феноменологічна теорія розсіювання світла в аморфних середовищах …………………………………………………………………….. 11
2.2 Мікронеоднорідна будова скловидних сплавів системи As–S та оптичні втрати в них ……………………………………………………………. 16
Висновки………………………………………………………………………… 24
Список використаних джерел та літератури…………………………………... 25
Повністю оригінальна робота захищена на відмінно без притензій,робота захищалася на 3 курсі при кафедральній комісії!
Є можливість переробки її на російську мову!
1. Фельц А. Аморфные и стеклообразные неорганические твердые тела. – М: Мир, 1986. – 556 с.
2. Венгер Е.Ф., Мельничук А.А., Стронский А.В. Фотостимулированные процессы в халькогенидных стеклообразных полупроводниках и их практическое применение. – Киев.: Академпериодика, 2007.- 283 с.
3. Флёри.П. Рассеяние света как метод исследования фононов и других возбуждений.– В кн.: Физическая акустика/ Под ред. У. Мезона, Р. Терстона. – М.: Мир, 1973.,Т.6, с.13-89.
4. Рассеяние света в твёрдых телах. Вып. 3. Результаты последних исследований // Под ред. М. Кардоны и Г. Гюнтерода. – Изд-во “Мир”, 1985. – 382 с.
5. Ритус А.И. Исследование мандельштам-бриллюэновского рассеивания света в кристаллах и стеклах.– Метод МБР в квантовой электронике и лазерное разрушение. (Труды ФИАН; Т. 137): (Сборник статтей).М.: Наука, 1982. - 192 с.
6. Рубіш В.В., Рубіш В.М., Леонов Д.С., Тарнай А.А., Кириленко В.К. Особливості структури і структурних перетворень в халькогенідних склоподібних напівпровідниках // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології, - 2004. – Т.2, №2. – С.417–440.
7. Мельниченко Т.М., Феделеш В.І., Юркін І.М., Рубіш В.М. Залежність енергії утворення і об’єму мікропорожнин від структури скла в потрійних системах As-S(Se) // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Сер. Фізика, 1998. – Вип.2. – С.27–30.
8. Шпак І.І., Студеняк І.П., Семак Д.Г., Краньчец М., Рубіш В.В.,Рубіш В.М. Композиційна залежність та взаємозв’язок оптико-рефрактометричних і термооптичних параметрів скловидних сплавів (As2S3)100-х(As2Se3)х // УФЖ, - 2007. - Т.52, №4. – С.367-371.
9. Поп М.М., Шпак И.И., Козак М.И., Семак Д.Г. Оптическое поглощение и структурное разупорядочение в стеклообразных сплавах As40S60-xSex. // Физика и химия стекла.- 2009.- Т. 34, №2.- С. 158-162.
10. Фабелинский М.Л. Молекулярное рассеяние света . М.:Наука.,1965. – 362 с.
11. Кабанов В.О., Карапетян Г.О., Константинов А.В., Максимов Л.В., Януш О.В. Применение спектроскопии рассеяного света к исследованию неорганических стекол // ЖПС. -1988. – Т.49. №4. – С. 671-674.
12. Карапетян Г.О., Максимов Л.В. Мандельштам-бриллюэновская спектроскопия стекла. // Физика и химия стекла. - 1989.- Т.15, №3.- С.345 – 365.
13. Максимов Л.В. Флуктуационные неоднородности в стеклах по данням рассеяние света. Физика и химия стекла // 1989.- Т.15, №3.- С.222 – 227.
14. Шпак И.И., Росола И.И., Евич Р.М., Перечинский С.И., Височанский Ю.М. Релеевское и мандельштам-бриллюэновское рассеяние света в халькогенидных стеклах системы As-S-J. // ЖПС.- 2008. -Т. 75, в. 6.- С.815-819.
15. Фотоника. // Под.ред. Балкански М. И., Лелемана П.- М.: Мир, 1979. – 312 с.
16. Міца В.М. Кореляції структури, динамічна та променева стійкість широкозонних некристалічних напівпровідників. Автореф. дис. д-ра фіз.- мат.н. – К., 2003. – 26 с.
17. Голомб Р.М., Міца В.М. Резонансні спектри КР стекол системи As-S та частотні спектри кластерів AsнS1-м, розраховані „AB INITIO” // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія Фізика. 2004, №15. – С.7-17.
18. Фабелинский И. Л. Рэлеевское рассеяние. Физическая энциклопедия. // УФН. — 1957. — Т. 63. — С. 355—410.
Форма заказа новой работы
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
