Очень довольна работой с автором! Надеюсь на длительное долгосрочное сотрудничество!
Информация о работе
Подробнее о работе
Виникненя і розвиток психіки
- 17 страниц
- 2014 год
- 134 просмотра
- 0 покупок
Гарантия сервиса Автор24
Уникальность не ниже 50%
Фрагменты работ
І. Вступ. Психіка людини як об’єкт вивчення психології
ІІ. Виникнення і розвиток психіки
2.1 Нервова система та її еволюція
2.2 Будова і функції нервової системи людини
2.3 Вища нервова діяльність як основа психічних процесів
2.4 Виникнення і розвиток людської свідомості
ІІІ. Висновки. Відмінності психіки людини від психіки тварин
2.1 Нервова система та її еволюція
В органічному світі процес відображення набув нових властивостей. Якщо для неорганічної матерії процес відображення має пасивний характер, то для живої матерії він активний. Його відмінна риса – спроможність предмета, що відображається, реагувати на те, що його відображає.
Першими проявами такого біологічного відображення є процеси обміну речовин – асиміляція та дисеміляція, - що відбуваються в живій матерії і є потрібною умовою життя. Складні білкові молекули, які називають коацерватами, спроможні реагувати на впливи, пов’язані з обміном речовин.
Досягнення сучасної біології та біохімії свідчать, що коацервати реагують на подразники, які полегшують або утруднюють засвоєння речовин, і на ті умови, за яких вони відбуваються. Індиферентні ж впливи не виклиають реакції. Ця властивістькоацерватів називаається подразливістю.
...
2.2 Будова і функції нервової системи людини
Мозок – центральний відділ нервової системи у тварин та людини, що забезпечує регуляцію всіх життєвих функцій організму, у тому числі й вищу нервову діяльність, а в людини також психічні функції, включаючи мислення.
У процесі життєдіяльності людини нервова система здійснює необхідний зв’язок організму з навколишнім світом, взаємозв’язок у роботі внутрішніх органів та координацію між різними відділами самої нервової системи. Завдяки діяльності нервової системи організм людини розглядається як складна саморегулююча система, про що І. П. Павлов писав так: „Людина є, звичайно, система (грубо кажучи – машина), як і будь – яка інша в природі, що підпорядковується невідворотним і єдиним для всієї природи законам; але система, у горизонті нашого сучасного наукового бачення, єдина за найвищим саморегулюванням” [ст.69]
У людини нервова система складається з трьох відділів – центрального, периферичного та вегетативного.
...
2.3 Вища нервова діяльність як основа психічних процесів
Іван Петрович Павлов – видатний російський фізіолог, академік, лауреат Нобелівської премії – природжені реакції організму на дію подразника назвав безумовнорефлекторною діяльністю. Така діяльність успадковується і є характерною для кожного виду організмів. Ідею про те, що вся психічна діяльність людини є також рефлекторною, вперше висловив 1863 р. Іван Михайлович Сєченов []. Цю ідею експериментально підтвердив Павлов. Він же розробив вчення про вищу нервову діяльність.
Павлов експериментально обґрунтував рефлекторний принцип роботи головного мозку і відкрив основні фізіологічні закони, що лежать в основі психічної діяльності. Він довів, що упродовж життя в кожної особини формується багато нових рефлекторних реакцій, характерних тільки для неї. Такі набуті реакції організму Павлов визначив як умовнорефлекторну діяльність.
...
2.4 Виникнення і розвиток людської свідомості
З розвитком науки, особливо історії та біології, поступово формувалися погляди про походження людини та її свідомості.
Головною передумовою виникнення людської свідомості було утруднення умов існування людиноподібних істот – антропоїдів. Під впливом умов життя їх центральна нервова система стала набагато складнішою за будовою та функціями. У зоні великих півкуль головного мозку поступово розвивалися тім’яні, скроневі та особливо лобові долі, які здійснювали вищі пристосувальні функції.
На біологічному етапі розвитку психіки виникли передумови для появи вищих, суто людських, форм психіки – свідомості. Знання біологічного етапу розвитку психіки, як передісторії людської свідомості. дає можливість науково пояснити її виникнення.
...
Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для студентов вузов.— 4-е изд., перераб. и доп.— Екатеринбург: Деловая книга, 1999.
Абрамова Г.С. Психологическое консультирование: Теория и опыт: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. - М.: Академия, 2000.
Абрамова И.С. Введение в практическую психологию. - М.: Академия, 1996.
Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. - М.: ИМУ, 1988.
Общая психология. Учебник для студентов пед. институтов / Под ред. проф. А.В. Петровского. изд. 2-е, доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1976.
Панок В. Основи практичної психології: підручник / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2001.
Психологическая диагностика: Учебник для вузов / Под ред. М.К. Акимовой. – СПб.: Питер, 2005.
Психология. Учебник для гуманитарных вузов / Под общей ред. В.Н. Дружинина. - СПб.: Питер, 2001.
Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. Кн.1. общие основы психологии. - 3-е издание. - М.: ВЛАДОС, 1997.
Рабочая книга школьного психолога / И.В. Дубровина, М.К. Акимова, Е.М. Борисова и др.; Под ред. И.В. Дубровиной.— М.: Просвещение, 1991.
Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учебное пособие для вузов. - М.: Школа-Пресс, 1995.
Современная психология: справочное руководство. - М.: ИНФРА-М, 1999.
Форма заказа новой работы
Не подошла эта работа?
Закажи новую работу, сделанную по твоим требованиям
