ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ ДИТИНИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дошкільна дитинство - період, коли закладаються основи фізичного, психологічного розвитку і здоров'я майбутньої людини. Відповідно до Федерального Державним Освітнім Стандартом дошкільної освіти центральне місце займає забезпечення емоційного благополуччя дитини в дошкільному закладі, яке є показником ефективності роботи дитячого садка і становить основу психологічного здоров'я дітей.
Позитивний емоційний стан ставитися до числа найважливіших умов розвитку особистості. На етапі становлення особистості в дошкільному віці воно є основою і складовою для пізнання навколишнього світу. Адже все оточення впливає на дитину по-різному позитивно або негативно, і кожна емоція про об'єкт його пізнання відкладається в свідомість дитини. Важливо розуміти, що позитивне ставлення дитини до світу формує базисне довіру до нього і бажання пізнати його.
В останні час в психології все більше уваги приділяється емоційному благополуччю дитини, яке оцінюється як показник оптимальності його психічного розвитку та психологічного здоров'я. Багато вчених в своїх дослідженнях, з даної проблеми (Ш. Амонашвілі, Л. І. Божович, Дж. Боулі, Д. Віннікот, К. Хорні, Е. Еріксон та ін.), Прийшли до єдиної думки, що саме емоційне благополуччя є важливою умовою для визначення успішності розвитку дитини, і ефективної позитивної соціалізації дітей в дошкільній освітній організації.
Виготський Л.С. вважав, що емоційний розвиток дітей - одне з найважливіших напрямків професійної діяльності педагога. Емоції є "центральною ланкою" психічного життя людини, і перш за все дитини. (Л. С. Виготський, 2004)
Актуальність даної проблеми обумовлена тим, що бажання дитини пізнавати світ навколо нього і його емоційне благополуччя на пряму залежить від умов, в яких він знаходитися:
• взаємини з однолітками, з педагогами та батьками;
• сприятлива обстановки будинку і в дитячому садку;
• забезпечення фізичного і психічного здоров'я дитини;
• вплив засобів масової інформації.
У дітей з емоційними порушеннями (емоційним неблагополуччям) переважають такі негативні емоції як страх, горе, гнів, сором, відраза. У них підвищена тривожність, а позитивні емоції проявляються рідко. Тому необхідно приділяти особливу увагу вивченню та оптимізації психолого-педагогічних умов емоційного благополуччя дошкільнят.
Таким чином, актуальною проблемою дослідження є вивчення психолого-педагогічних умов емоційного благополуччя дітей в дошкільній освітній організації.
Теоретико-методологічна основа дослідження: теоретичні концепції провідних вітчизняних психологів: В.С. Мухіної, Л.С. Вигодський, О.М. Леонтьєва про закономірності розвитку дитячої психіки; концептуальні положення про розвиток емоційної сфери А.В. Запорожця; дослідження А.Д. Кошелевої, В.І. Перегудової, О.А. Шаграевой спрямовані на вивчення соціально обумовленої природи розвитку емоційної сфери в дошкільному віці; дослідження психологічних основ спілкування, закономірності лідерства та керівництва, основ ділової комунікації (Є. Белінська, Н.М. Титова, М.М. Васильєва).
Об'єкт дослідження - емоційне благополуччя дітей в дошкільній освітній організації.
Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови формування емоційного благополуччя дітей в дошкільній освітній організації.
Мета дослідження - виявлення, обґрунтування психолого-педагогічних умов формування емоційного благополуччя дітей в умовах дошкільної освітньої організації.
Задачі дослідження:
- розглянути психолого-педагогічні дослідження емоцій та почуттів;
- виокремити визначення емоцій та почуттів, їхня роль у житті дитини;
- проаналізувати природу, функції емоційних явищ та почуттів дитини середнього дошкільного віку;
- розкрити вікові особливості керування емоціями;
- провести аналіз використання арт-терапії в освітньому процесі закладів дошкільної освіти як засобу впливу на емоції та почуття дитини середнього дошкільного віку.
Методологічною основою даної роботи стали такі методи як формально-логічний, структурний, комплексний, аналітичний, порівняльний та інші.
Структурно робота складається з вступу, двох розділів, кожен з яких поділяється на параграфи, висновків та літератури.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ 6
1.1. Психолого-педагогічні дослідження емоцій та почуттів 6
1.2. Визначення емоцій та почуттів, їхня роль у житті дитини 9
Висновок до першого розділу 13
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ ДИТИНИ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 14
2.1. Природа, функції емоційних явищ та почуттів дитини середнього дошкільного віку 14
2.2. Вікові особливості керування емоціями 21
2.3. Використання арт-терапії в освітньому процесі закладів дошкільної освіти як засобу впливу на емоції та почуття дитини середнього дошкільного віку 25
Висновок до другого розділу 29
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
ДОДАТКИ 35

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

1.1. Психолого-педагогічні дослідження емоцій та почуттів

У 1872 р Ч. Дарвін опублікував книгу «Вираження емоцій у людини і тварин», яка стала поворотним пунктом в розумінні зв'язку психологічних і біологічних явищ. У ній Дарвін довів, що еволюційний принцип можна застосувати не тільки до біофізичному, а й психолого-поведінкового розвитку живого, що між поведінкою людини і тварини зовсім не велика різниця. Дарвін показав, що у зовнішньому вираженні різних емоційних станів, в експресивно тілесних рухах багато спільного у антропоїдів і сліпонароджених дітей. Ці спостереження стали основою теорії емоцій, яка отримала назву еволюційної. Емоції відповідно до цієї теорії, утворилися в процесі еволюції живих істот як життєво важливі пристосувальні механізми, що сприяють успішній адаптації організму до умов середовища його життєдіяльності. Фізичні зміни, які супроводжують різні емоційні стани, зокрема, пов'язані з відповідними емоціями руху, за Дарвіном, є не що інше, як рудименти реальних пристосувальних реакцій організму. [11, c. 54]
Якщо раніше, до М.М. Ланге і У. Джемса, психологи вважали, що в дошкільному віці необхідно вивчати не як збагачуються емоції, а навпаки, вивчали, як придушувати, усувати і послаблювати ті безпосередні емоційні заряди, які властиві дітям дошкільного віку. М.М. Ланге і У. Джемс змінили уявлення про структуру емоційного процесу від схеми: сприйняття - відчуття - вираз до схеми: сприйняття - рефлекторно викликаються органічні зміни - почуття. Але і ця теорія відділяла емоції від свідомості і завершувала то, що було зроблено раніше. У. Кеннон довів, що роль емоцій в людській психіці інша; вони ізолюються від інстинктів і переходять в психічне життя людини в емоційну сферу його особистості. З. Фрейд показав, що емоції не завжди були такими, якими є у дорослої людини, на ранніх щаблях дитячого розвитку, були іншими. Емоція, вважає З. Фрейд «не існує в самому початку, що спочатку, відбувається певна диференціація ядра, в якому містяться протилежні почуття».
Проведені в лабораторії під керівництвом А.В. Запорожця наукові дослідження генези емоцій в дошкільному дитинстві показали залежність емоційного розвитку дитини від змісту і структури дитячої діяльності, від характеру взаємин дитини з оточуючими, від того, як він засвоює певні суспільні норми і цінності взаємодії з іншими людьми. Виявилося, що істотну роль для формування просоціальних мотивів і емоцій має такий стиль керівництва дитячої діяльністю, при якій дитина стає її повноцінним учасником. Зайва регламентація поведінки дитини знижує його емоційний тонус, залишає байдужим до того, наскільки успішно здійснюється спільна справа і наскільки воно значимо для оточуючих. Показано, що авторитарно-директивне виховання перешкоджає розвитку у дитини рефлективності і креативності, створює бар'єр для самостійного пошуку вирішення проблеми, сприяє закріпленню негативних емоційних переживань. Разом з тим, виховання самостійності, за умови емоційної підтримки, сприяє освоєнню і реалізації більш ефективної когнітивної стратегії розвитку дітей на емоційно-позитивному тлі. Таким чином, розвиток розумової активності дитини в процесі пізнавальної діяльності та його емоційний розвиток взаємопов'язані. Нова система відносин будується на емоційному прийнятті дитини і, в той же час, надання йому можливості пошуку самостійних форм і способів діяльності. [5, c. 103]

1. Адаленко Л. Дітям про емоції // Дошкільне виховання. - 2004. - №6 — С.18-19.
2. Антонець М. Ідеї В. Сухомлинського — актуальні й сьогодні.// Дошкільне виховання . - 2008. - №9 — С. 8-9.
3. Байєр О. М. Охорона емоційного здоров’я дитини в умовах сучасного дошкільного навчального закладу Матеріали всеукраїнського форуму «Здоров’я дітей – майбутнє України». Частина І. — К., 2007. — С. 52–57.
4. Вальдамірова, О. П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція// Освіта Донбасу.– 2003.– № 4.– С. 61–66.
5. Варій М.Й., Ортинський В.Л. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник — К.: центр учбової літератури , 2007 -367с.
6. Врагинська Л. Садок і родина: виховуємо дітей гуманними // Дошкільне виховання - 2006 №6.- С. 12-13
7. Варій М.Й. Психологія особистості : навчальний посібник — К:. центр учбової літератури, 2008 - 592с.
8. Гаркавенко Л. Розмаїтний світ емоцій // Дошкільне виховання . -2008.- №12.- С.28-29
9. Готовність дитини до навчання / С.Максименко. – К.: Мікрос-СВС, 2003 – 112 с.
10. Дубовик О. Школа емоцій клоуна Кості // Дошкільне виховання . - 2004 - №40 — С.16.
11. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 96 с.
12. Емоційний розвиток дитин (Упоряд. Максименко С., Максименко К., Плавник О. 2003 р. (Психологічний інструмент)Заброцький М. Основи вікової психології. – Тернопіль, 2003.
13. Єфремова С. Як допомогти дитині звільнитися від негативних емоцій // Дошкільне виховання — 2008.№11- С.20-21.
14. Заняття психолога з малятами // Упор. Т. Гончаренко — К .: Шкільний світ 2005. – 128 с.
15. Кравць Г. Емоції та спілкування // Дошкільне виховання — 2004 - №2 С. 21-23.
16. Карпенко Н. Профілактика дитячих страхів // Дошкільне виховання . - 2003. №9. С. 14-15.
17. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. — К., 2003.
18. Кузьменко В. Виховна психологічна ситуація — засіб розвитку індивідуальностей // Дошкільне виховання — 2007. - №8. - С.6-9.
19. Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. — №7. – С. 59-65.
20. Малімон Л.Я. Теоретико-методологічні аспекти вивчення емоційності особистості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 125-132.
21. Малімон Л.Я. Експериментальне дослідження емоційності як стійкої інтегральної характеристики індивідуальності // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2002 – Т.ІV, частина 4. – С. 157-163.
22. Мельничук І.В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей. //Наука і освіта. – Одеса, 2002. –№5. – С. 42-44.
23. Мельничук І.В. Особливості емоційного розвитку дітей різного віку та статі. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського \ Зб.наук.пр. – 2002. – № 11-12. – С. 149-154.
24. Мінтянсько Д. Розвеселимо царівну несміяну // Дошкільне виховання — 2008. №12. С.22-23
25. Машовець М. Відкриваємо таємниці ранньоговіку // Дошкільне виховання. - 2005. - №11 — С.18.
26. Омельчинко Я. Психологічна допомога дітям з тривожними станами. - К. :Шкільний світ, 2008. – 112 с.
27. Плохій З.Я. І світ навколо // Дошкільне виховання — 2008. №7 — С.8-9.
28. Половіна О. Сприймати природу розумом і серцем // Дошкільне виховання — 2006. №11 — С.10-11.
29. Психологія : Навч. Посібник /За науковою ред.. О.В. Винославської.-К.: ІНКОС, 2005.- 352 с.
30. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник — К. .: Академвидання 2005. – 360 с.
31. Терещенко О. Роздільні збори в дитячому садку // Дошкільне виховання . - 2007 - №2 -С.19-19.
32. Хардіна Н. Емоційно-експресивні вправи // Дошкільне виховання . 2004 - № 10. С.17.